Постанова
Іменем України
25 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 635/9447/18
провадження № 61-13727св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Весотра-Харків",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Весотра-Харків" про стягнення невиплаченої заробітної плати, пов`язаної зі службовим відрядженням,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 12 квітня 2019 року у складі судді Назаренко О. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 13 червня 2019 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Котелевець А. В., Піддубного Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в
якому просив стягнути з Приватного акціонерного товариства "Весотра-Харків" (далі - ПрАТ "Весотра-Харків") заборгованість з виплати заробітної плати, пов`язаної з дебіторською заборгованістю з виплати компенсації за службові відрядження, добові за період з 01 січня 1994 по 12 жовтня 1999 року в розмірі 346 007,48 грн ( 9 934,18 ДМ х 34,83 = 346 007,48 грн).
В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що він з 14 жовтня 1991 року працював у відповідача водієм. У період часу з 1994 року по 1999 рік включно відповідач не сплачував йому заробітну плату в повному обсязі пов`язану зі службовими відрядженнями, а також невірно нараховував добові.
Згідно з довідкою про використання грошових коштів, виданих підзвітній особі ОСОБА_1 АТВТ "Весотра-Харків" за період 1994 -1999 роки, яку він отримав в Харківському відділі поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області (кримінальне провадження № 42012220430000004 щодо неправомірних дій ПрАТ "Весотра-Харків"), дебіторська заборгованість станом на 12 жовтня 1999 року складає 13 649,39 ДМ.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18 січня 2000 року стягнуто з відповідача на його користь заборгованість з виплати компенсації витрат, пов`язаних зі службовим відрядженням за період з січня 1994 року по 12 жовтня 1999 року в розмірі 3 715,21 ДМ х 2,83 (курс НБУ) = 10 514,04 грн. Судом розглянута справа за кредиторською заборгованістю.
Отже, ПрАТ "Весотра-Харків" повинно сплатити йому 9 934,18 ДМ дебіторської заборгованості.
Ураховуючи, що станом на 05 лютого 2018 року встановлений НБУ офіційний курс української гривні до євро становив 3 483,6614 грн за 100 євро, позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Харківський районний суд Харківської області ухвалою від 12 квітня 2019 року закрив провадження у справі.
Суд першої інстанції мотивував свою ухвалу тим, що набрало законної сили рішення суду ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Харківський апеляційний суд постановою від 13 червня 2019 року ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 12 квітня 2019 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що спір між тими самими сторонами з приводу того самого предмету з тих же підстав вже розглядався судами та з ПрАТ "Весотра-Харків" вже стягнуті суми відшкодування. Посилання позивача на нові докази не можуть бути підставою для встановлення зміни позивачем підстави чи предмету позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 12 липня 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 12 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 13 червня 2019 року з підстав порушення норм процесуального права, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не з`ясував обставини, що мають значення для справи, а колегія суддів апеляційного суду незаконно з цим погодилася. Висновки судів не відповідають обставинам справи.
Суд першої інстанції без законних на те правових підстав закрив провадження у даній справі, посилаючись на пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки до матеріалів справи не долучено жодного рішення (ухвали), яке б набрало законної сили щодо його позовних вимог саме про стягнення невиплаченої заробітної плати.
Посилаючись на рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 січня 2000 року, не витребувавши матеріали тієї справи та не маючи належним чином завіреної копії судового рішення, суди дійшли передчасного висновку про те, що спір між тими самими сторонам з приводу того самого предмету з тих ж підстав вже розглядався і тому розглядати цей позов вже не має потреби.
Суди не звернули увагу, що він звертаючись до суду з цим позовом до ПрАТ "Весотра-Харків" просив стягнути невиплачену заробітну плату, пов`язану із службовим відрядженням, зазначаючи інші підстави ніж раніше та просив стягнути іншу суму заборгованості за інший проміжок часу.
Постановивши ухвалу про закриття провадження у цивільній справі суд першої інстанції, з яким повністю погодився Харківський апеляційний суд, позбавив його права на справедливий, неупереджений повний та об`єктивний розгляд цивільного спору. Не враховуючи, що додані до позовної заяви докази до цього ніколи не досліджувалися судом і заявлена сума позовних вимог раніше не була предметом розгляду суду першої інстанції.
20 серпня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ПрАТ "Весотра-Харків" на касаційну скаргу, мотивований тим, що ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права. ОСОБА_1 протягом 19 років, використовуючи своє право на захист, постійно подає до суду позови щодо спору між тими самими сторонами з приводу того самого предмету з тих самих підстав. Вони розглядаються судами по суті і мають закінчений процесуальний розгляд, який не влаштовує позивача, а тому потік позовів не закінчується й на сьогодні. Заборгованості із заробітної плати відповідач перед позивачем не має. Позивач у своєму позові тільки використовує словосполучення "заробітна плата", але в самому позові про таку заборгованість мова не йде і доказів про її наявність позивач не надає.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано її матеріали з Харківського районного суду Харківської області.
06 серпня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи встановлені судами
06 квітня 2000 року ОСОБА_1 звертався до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ВАТ "Весотра-Харків" про стягнення заборгованості з компенсації у зв`язку із службовими відрядженням, в якому просив стягнути з ВАТ "Весотра-Харків" на свою користь 17 000 грн - витрат пов`язаних із службовими відрядженнями в період з 1994 року по 1999 рік (справа № 2-519/2000).
18 січня 2000 року Харківським районним судом Харківської області у справі № 2-519/2000 ухвалено рішення, яким стягнуто з ВАТ "Весотра-Харків" на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати компенсації витрат, пов`язаних з службовими відрядженнями за період з січня 1994 року до 12 жовтня 1999 року у сумі 10 514, 04 грн. У задоволені вимог про стягнення витрат, пов`язаних з службовими відрядженнями у сумі 7 214,11 грн відмовлено у зв`язку з недоведеністю.
14 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ "Весотра-Харків" про стягнення витрат, пов`язаних із службовими відрядженнями в період з 1994 року по 1999 рік у сумі 17 000 грн, та відшкодування моральної шкоди.