Постанова
Іменем України
23 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 754/16095/17
провадження № 61-3790св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Деснянського районного суду м. Києва в складі судді Таран Н. Г. від 06 листопада 2018 року та постанову Київського Апеляційного суду в складі колегії суддів: Іванової І. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С. від 07 лютого 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про захист прав споживача, стягнення сум вкладів, процентів та штрафних санкцій.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 13 травня 2013 року вона уклала договір з публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" № SAMDN25000735106844, за яким передала банку 41 333,68 дол. США. 18 липня 2013 року позивач уклала договір з АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1, за яким передала банку 30 000 дол. США. 18 липня 2013 року позивач уклала договір з АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_2, за яким передала банку 31 000 дол. США. Позивач зазначила, що факт укладення зазначених вище договорів та факт передачі коштів за даними договорами встановлено рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16 липня 2015 року, яке набрало законної сили. У зв`язку з припиненням функціонування банківських відділень відповідача на території АР Крим та м. Севастополя, рахунки позивача були заблоковані банком, нарахування відсотків було припинено. З метою отримання належних коштів та нарахованих по ним відсотків позивач неодноразово зверталась до банку із вимогами поновити доступ до рахунків, але дані вимоги позивача банком виконані не були. 24 листопада 2017 року відповідачем отримано заяву позивача від 17 листопада 2017 року про розірвання депозитних договорів, видачу вкладів, нарахованих відсотків за вкладами та надання інформації. Станом на 01 грудня 2017 року зазначена вище заява не була задоволена, тому позивач звернулась до суду з даним позовом і остаточно просила стягнути з відповідача на її користь за договором № SAMDN25000735106844 від 13 травня 2013 року, 41 333,68 дол. США - сума вкладу; 14 982,89 дол. США - не нараховані відсотки за період з 13 березня 2014 року по 28 листопада 2017 року; 277,45 дол. США - не нараховані відсотки за період з 29 листопада 2017 року по 31 липня 2018 року; 3 378,99 дол. США - пеня у розмірі 3% за кожен день прострочення на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" за період з 29 листопада 2017 року по 30 листопада 2017 року; 134,05 дол. США - 3% річних за період з 29 листопада 2017 року по 31 липня 2018 року, а всього 61 107,06 дол. США. За договором № SAMDNFF000736586268 від 18 липня 2013 року, просила стягнути: 30 000,00 дол. США - сума вкладу; 9 073,97 дол. США - не нараховані відсотки за період з 18 грудня 2014 року по 28 листопада 2017 року; 201,37 дол. США - не нараховані відсотки за період з 29 листопада 2017 року по 31 липня 2018 року; 2 344,44 дол. США - пеня у розмірі 3% за кожен день прострочення на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" за період з 29 листопада 2017 року; 604,11 дол. США - 3% річних за період з 29 листопада 2017 року по 31 липня 2018 року, а всього 42 223,89 дол. США. За договором № SAMDNFF000736586283 від 18 липня 2013 року просила стягнути: 31 000 дол. США - сума вкладу; 9 376,44 дол. США - не нараховані відсотки за період з 18 лютого 2014 року по 28 листопада 2017 року 208,08 дол. США - не нараховані відсотки за період з 29 листопада 2017 року по 31 липня 2018 року; 2 422,59 дол. США - пеня у розмірі 3% за кожен день прострочення на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" за період з 29 листопада 2017 року по 30 листопада 2017 року; 624,25 дол. США - 3% річних за період з 29 листопада 2017 року по 31 липня 2017 року, а всього 43 631,36 дол. США.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 06 листопада 2018 року позов задоволено. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 суми вкладів з не нарахованими відсотками, пенею та відсотками за прострочення за договором № SAMDN25000735106844 від 13 травня 2013 року в розмірі 61 107,06 дол. США; за договором № SAMDNFF000736586268 від 18 липня 2013 року в розмірі 42 223,89 дол. США; за договором № SAMDNFF000736586283 від 18 липня 2013 року в розмірі 43 631,36 дол. США. Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач у добровільному порядку не виконує свої зобов`язання з повернення коштів позивачу за вищевказаними договорами банківських вкладів, а тому вимоги про захист порушеного права позивача підлягають задоволенню шляхом примусового стягнення грошових коштів, на підставі статей 526, 625, 629, 1058, 1060, 1061 ЦК України.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського Апеляційного суду від 07 лютого 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06 листопада 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками місцевого суду про задоволення позову, виходив із того, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстав для його скасування, з мотивів викладених у касаційній скарзі, немає.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
У лютому 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 06 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що зобов`язання за договорами, укладеними між АТ КБ "ПриватБанк" в особі Кримської філії та кримськими клієнтами, виконує саме АНО "Фонд захисту вкладників" за рахунок майна банку, яке знаходиться на території АРК та м. Севастополя, та яке було конфісковано та націоналізовано окупаційною владою. Вважає безпідставним стягнення з АТ КБ "ПриватБанк" трьох відсотків річних, оскільки в даному випадку не є правомірним нарахування позивачем 3% річних на суму заборгованості зі сплати процентів, передбачених договорами банківського вкладу. 3% річних повинні нараховуватися на суму основного боргу без урахування вже нарахованих процентів за користування чужими грошовими коштами. Також зазначає, що судами попередніх інстанцій стягнуто 3% річних та пеню в доларах, що суперечить чинному законодавству.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У березні 2019 року ОСОБА_1 на адресу Верховного Суду направила відзив на касаційну скаргу АТ КБ "Приватбанк", у яких позивач указує на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених у касаційній скарзі, немає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 04 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу з Деснянського районного суду м. Києва № 754/16095/17.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07 грудня 2015 року, частково було задоволено вимоги ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк", про захист прав споживача. Зокрема, вказаним рішенням суду визнано, що АТ КБ "ПриватБанк" порушує права ОСОБА_1 як споживача банківських послуг. Визнано неправомірними та скасовано рішення АТ КБ "ПриватБанк" щодо обмеження доступу ОСОБА_1 до її рахунків та припинення виконання зобов`язань за договорами № SAMDN25000735106844, № SAMDNFF000736586268, № SAMDNFF000736586283. Зобов`язано АТ КБ "ПриваБанк" розблокувати усі рахунки, відкриті на ім`я ОСОБА_1 та забезпечити безперешкодний доступ до її рахунків. Визнано продовженими дію та чинність договорів № SAMDN25000735106844, № SAMDNFF000736586268, № SAMDNFF000736586283 на передбачених договорами умовах відповідно до 13 травня 2015 року та до 18 липня 2015 року за процентною ставкою на відповідну дату. Зобов`язано АТ КБ "ПриватБанк" виконувати зобов`язання по відповідних договорах, в тому числі нараховувати та сплачувати відсотки.
Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2016 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 07 жовтня 2015 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання АТ КБ "ПриватБанк" в подальшому забезпечити виконання договорів від 13 травня 2013 року та від 18 липня 2013 року, в тому числі нараховувати та сплачувати відсотки, скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в позові. У решті судові рішення залишено без змін.