У Х В А Л А
27 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 457/1286/15ц
Провадження № 14-553звц19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н.О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про перегляд за виключними обставинами ухвали та рішення Бориславського міського суду Львівської області від 28 грудня 2017 року, постанов Апеляційного суду Львівської області від 25 травня 2018 рокута постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 листопада 2018 року у справі за заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення фактів, що мають юридичне значення,
ВСТАНОВИЛА:
23 вересня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду електронною поштою надійшла заява ОСОБА_5, ОСОБА_6 про перегляд за виключними обставинами ухвали та рішення Бориславського міського суду Львівської області від 28 грудня 2017 року, постанов Апеляційного суду Львівської області від 25 травня 2018 рокута постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 листопада 2018 року, в якій заявники просили зазначені судові рішення скасувати або змінити і задовольнити їх заяву про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Заяву мотивовано тим, що державою Україна порушено її міжнародні зобов`язання, а саме Угоду між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР від 09 вересня 1944 року, відносно примусово переселеної родини ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Заявники також зазначили, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого вони були позбавлені доступу до правосуддя, оскільки після декількох років судового розгляду судом так і не було встановлено факти, що мають юридичне значення, і вони так і не прийняла спадщину після смерті їх матері, примусово переселеної з Польщі в 1945 році.
У частині третій статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) зазначено вичерпні підстави для перегляду судових рішень за виключними обставинами.
Порядок подання заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами визначено статтею 425 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою цієї статті Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд судових рішень за виключними обставинами лише з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язаньпри вирішенні зазначеної справи судом.
Разом з тим у заяві ОСОБА_5, ОСОБА_6 відсутні будь-які посилання на наявність рішень міжнародної судової інстанції у цій справі, якими було б встановлено порушення Україною міжнародних зобов`язаньпри вирішенні зазначеної справи судом, такими обставинами їх заява взагалі не обґрунтовувалась. Велика Палата Верховного Суду не наділена повноваженнями здійснювати перегляд судових рішень за виключними обставинами з мотивів, визначених заявниками як підстава для їх перегляду.