Ухвала
10 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 454/3206/16-ц
Провадження № 14-512 цс 19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пророка В. В.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Сокальського районного суду Львівської області від 14 вересня 2018 року і постанову Львівського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року та
ВСТАНОВИЛА:
1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Сокальського районного суду Львівської області з позовом до Вищого адміністративного суду України (далі - ВАСУ) та держави України в особі Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ), в якому просив стягнути з відповідачів на його користь 1 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті незаконного, на думку позивача, судового рішення судді ВАСУ від 04 вересня 2015 року у справі № 813/8070/14, яке спричинило приниження його честі, гідності та ділової репутації та було прийняте з порушенням норм Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статей 54, 55 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
2. Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 08 грудня 2016 року відмовлено у відкритті провадження у цій цивільній справі у частині відповідних позовних вимог ОСОБА_1 до ВАСУ, оскільки в цій частині справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до пункту 1 частини другої статті 122 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (далі позначення цього документа у редакції, чинній на момент здійснення процесуальних дій судом першої інстанції - ЦПК України 2004).
3. Зазначена ухвала суду першої інстанції залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 08 лютого 2017 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 04 червня 2018 року.
4. Заочним рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 14 вересня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено по суті.
5. Постановою Львівського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а заочне рішення Сокальського районного суду Львівської області від 14 вересня 2018 року - без змін.
6. У січні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Сокальського районного суду Львівської області від 14 вересня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року, вимагаючи їх скасувати та прийняти касаційним судом нове рішення про задоволення його відповідних позовних вимог.
7. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - КЦС) від 29 січня 2019 року відкрите касаційне провадження в цій справі, а ухвалою КЦС від 07 серпня 2019 року ця справа призначена до судового розгляду.
8. 21 серпня 2019 року ухвалою КЦС цю справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з мотивів наявності в касаційній скарзі позивача доводів стосовно порушення правил предметної юрисдикції відповідно до частини шостої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України). Згідно із цією частиною статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
9. Велика Палата Верховного Суду, перевіривши наявність зазначених підстав для передачі на її розгляд справи, дійшла висновку, що такі підстави відсутні.
10. Касаційна скарга не містить посилання на порушення судами попередніх інстанцій правил предметної юрисдикції чи суб`єктної юрисдикції або вказівки на необхідність розгляду справи в суді іншої інстанції. Посилання позивача на статтю 108 ЦПК України 2004 не носить зазначеного характеру з огляду на таке.