У Х В А Л А
12 вересня 2019 року
м. Київ
Справа 806/2421/16
Провадження № 11-675апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_2 до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - Дисциплінарна комісія), Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області (далі - Територіальне управління), треті особи: Міністерство юстиції України, Державна акціонерна компанія "Хліб України" (далі - ДАК "Хліб України"), про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2016 року арбітражний керуючий ОСОБА_2. звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправними дії Територіального управління щодо складання висновків про наявність порушень під час виконання повноважень ліквідатора у справі № 1/163-б про банкрутство ДАК "Хліб України" "Черняхівський комбінат хлібопродуктів" арбітражного керуючого ОСОБА_2., що викладені в акті позапланової невиїзної перевірки від 17 серпня 2016 року № 21;
- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії від 12 жовтня 2016 року про застосування до ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Житомирський окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 24 травня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 5 жовтня 2017 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року скасував та прийняв нову, якою позов задовольнив.
Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, Міністерство юстиції України подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року та закрити провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Також, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, касаційну скаргу подало Територіальне управління, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційних скаргах Міністерство юстиції України та Територіальне управління, зокрема, зазначають, що під час розгляду цієї справи вони неодноразово звертали увагу судів на те, що позов арбітражного керуючого ОСОБА_2. та, відповідно, в подальшому і апеляційна скарга, не підлягали задоволенню в порядку адміністративного судочинства. На їх думку, акт позапланової невиїзної перевірки від 17 серпня 2016 року, в тому числі й дії службових осіб контролюючого органу, як і рішення Дисциплінарної комісії від 12 жовтня 2016 року про застосування до позивача дисциплінарного стягнення, не є рішеннями суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС.
Вищий адміністративний суд України ухвалами від 1 листопада та 6 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження за скаргами Міністерства юстиції України та Територіального управління.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 4 липня 2019року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки Міністерство юстиції України та Територіальне управління оскаржують судові рішення, зокрема, з мотивів порушення судами попередніх інстанцій правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Щодо заявленого клопотання у касаційній скарзі Територіального управління про розгляд справи за участю сторін слід зазначити таке.
Згідно зі статтею 344 КАС у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.