Постанова
іменем України
24 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 264/2892/17
провадження № 51-265км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Макаровець А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Деруна А.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 7 червня 2018 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 19 грудня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016050000000142, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Гришине Токмацького району Запорізької області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
якого визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області
від 7 червня 2018 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 364 КК та виправдано за відсутністю події злочину.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 19 грудня 2018 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він, обіймаючи посаду завідуючого відділу експертизи трупів комунального закладу охорони здоров`я "Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи" (далі - КЗОЗ "ДОБСМЕ"), будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем, знаходячись за адресою: проспект Нікопольський, 60, м . Маріуполь, Донецька область, у невстановлений досудовим розслідуванням час, діючи умисно, в порушення пунктів 1.6, 1.7 додатку № 2 до "Правил проведення судово-медичної експертизи", затвердженого наказом № 6 Міністерства охорони здоров`я від 17 січня 1995 року, всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди приватними підприємцями надав усні розпорядження підлеглим йому працівникам КЗОЗ "ДОБСМЕ" не здійснювати самостійно прийом одягу для трупів від родичів померлих, а направляти їх з цими речами відразу до приватних підприємців для оплати косметологічних та інших послуг. Будучи у прямому підпорядкуванні ОСОБА_1, санітари КЗОЗ "ДОБСМЕ" виконували його розпорядження та доводили до відома родичів померлих незаконні умови видачі трупів.
Сприймаючи цю вимогу як обов`язкову умову для видачі трупа, громадяни вимушено звертались безпосередньо до приватних підприємств, розташованих на території орендованого КЗОЗ "ДОБСМЕ" приміщення, та лише після оплати відповідних послуг отримували тіла померлих родичів.
Протягом періоду з 2 січня 2017 року по 6 лютого 2017 року незаконними діями ОСОБА_1 спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом правам окремих громадян на загальну суму 345 124 грн, що складається із заподіяної 398 особам шкоди, розмір якої становить від 85 грн до 1569 грн.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 364 КК як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди іншими особами використання свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам окремих громадян.
За цим обвинуваченням суд першої інстанції виправдав ОСОБА_1 за відсутністю події цього злочину.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій (далі - прокурор), просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає безпідставним рішення про виправдання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 364 КК. При цьому вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог ст. ст. 370, 94 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), посилаючись на те, що не надано належної оцінки всім доказам у їх сукупності, що суттєво вплинуло на законність прийнятих ними рішень. Зазначає, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про дослідження доказів та в порушення приписів ст. 419 КПК належно не перевірив доводи апеляційної скарги і не навів мотивів, з яких визнав її необґрунтованою.
Виправданий ОСОБА_2 подав заперечення, в якому просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а судові рішення- без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Дерун А .І. вважав касаційну скаргу обґрунтованою, просив її задовольнити та скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Деруна А.І., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції дослідив зібрані у ньому докази в їх сукупності, перевірив доводи сторони обвинувачення та захисту, забезпечивши сторонам кримінального провадження передбачені КПК умови для реалізації їхніх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, та обґрунтовано виправдав ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 364 КК. Вирок суду першої інстанції відповідає вимогам ст. ст. 370, 373 і 374 КПК.
Приймаючи рішення про визнання ОСОБА_1 невинуватим за пред`явленим йому обвинуваченням, суд об`єктивно з`ясував обставини кримінального провадження за критеріями, визначеними ч. 1 ст. 94 КПК, дав оцінку дослідженим доказам, зокрема, показанням свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і зазначив підстави для виправдання ОСОБА_1 із наведенням мотивів, з яких відкинув докази обвинувачення.