Постанова
іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 488/2433/15
провадження № 51-10110 км 18
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С. О.,
суддів Голубицького С. С., Шевченко Т. В.,
за участю секретаря
судового засідання Крохмаль В. В.,
прокурора Циган Ю. В.,
захисника-адвоката Надіч Н. Д.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 20 серпня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015150050000879, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Корабельний районний суду м. Миколаєва вироком від 21 листопада 2016 року визнав ОСОБА_1 винуватим і засудив за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення воліна строк 6 років з конфіскацією Ѕ частини майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) ОСОБА_1 зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 23 квітня 2015 року по 22 вересня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Апеляційний суд Миколаївської області ухвалою від 20 серпня 2018 року апеляційну скаргу захисника Надіч Н. Д. задовольнив частково, вирок суду першої інстанції змінив, перекваліфікував дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 307 на ч. 2 ст. 309 КК та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) ОСОБА_1 зараховано у строк відбування покарання строки попереднього ув`язнення з 23 квітня 2015 року по 22 вересня 2016 року, з 21 листопада 2016 року по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня по 21 липня 2017 року - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Ухвалено вважати ОСОБА_1 таким, що відбув призначене покарання.
У решті вирок залишено без змін.
За вироком місцевого суду (з урахуванням змін, внесених ухвалою апеляційного суду) ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він за обставин, викладених у вироку, 01, 08 та 21 квітня 2015 року у невстановленому місті та у невстановленої особи повторно без мети збуту незаконно придбав та зберігав при собі особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0,059 г, 0,03 г, 0,029 г відповідно.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, ставить вимогу про скасування оскаржених судових рішень та закриття кримінального провадження щодо нього. Зазначає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам статей 290, 291 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), матеріали провадження не містять документів про призначення прокурора Якименко О. П., слідчих Маркова А. В., Стриги С. А., Кабацюри С. М., які здійснювали досудове розслідування в цьому провадженні, і відповідні процесуальні документи не були відкриті стороні захисту, суд апеляційної інстанції безпідставно визнав недопустимими лише частину доказів, покладених в основу обвинувального вироку. Вважає, що мала місце провокація злочину.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник підтримав касаційну скаргу засудженого, прокурор заперечував проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
Згідно зі ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За статтею 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватості особи поза розумним сумнівом.