Постанова
Іменем України
23 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 638/19159/17
провадження № 61-11298св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_3, на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2018 року у складі судді Семіряд І. В., та постанову Харківського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенка І. С.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, в якому просив визначити спосіб його участі у вихованні сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , без перешкод з боку ОСОБА_2, з якою син проживає, а саме: особисте спілкування: побачення два рази на тиждень в понеділок та п`ятницю з 17-00 години до 19-00 години за місцем навчання сина або за місцем перебування; особисте спілкування: перші три вихідні дні (субота та неділя) місяця, з 10-00 години суботи до 17-00 години неділі; спільний відпочинок: першу або другу половину літніх канікул дитини проводить з батьком; необмежене спілкування з сином особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та дитиною; в день побачення з сином, просив надати йому право забирати його з дому/школи особисто; за два дні до його зустрічі з сином, володіти точною інформацією проживання, перебування дитини, або змінами цих обставин.
Позов мотивовано тим, що з відповідачкою у справі він знаходився у зареєстрованому шлюбі, який рішенням суду від 07 листопада 2016 року було розірвано. В період шлюбу у них народилась дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з відповідачем. Дитину він матеріально забезпечує. З моменту розірвання шлюбу у них почались непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні сина, його відвідувань, відповідач почала створювати штучні перешкоди стосовно неможливості нормального спілкування з дитиною. У позасудовому порядку вирішити питання участі у вихованні дитини неможливо. У зв`язку з чим, позивач звернувся з даним позовом, у якому і просить визначити порядок спілкування з дитиною.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2018 року позов задоволено частково.
Визнано наступний спосіб участі батька дитини ОСОБА_1 у вихованні та особистому спілкуванні з малолітньою дитиною - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у наступному порядку: перша, третя субота та друга, четверта неділя місяця з 10-00 години до 18-00 години; щопонеділка та щоп`ятниці з 17-00 до 19-00 години; два тижні влітку та половина зимових канікул, за згодою дитини.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції враховував ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з батьків, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Вважав висновок Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради щодо участі батька у вихованні дитини обґрунтованим, тому встановив порядок участі батька у вихованні сина у відповідності до зазначеного висновку.
Постановою Харківського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишено без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2018 року залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 760,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що жодних обставин, які б унеможливили право батька на спілкування із малолітнім сином судом не встановлено, а відповідачем не доведено.
Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
У червні 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 через засоби поштового зв?язку подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 30 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року та прийняти постанову про відмову в задоволені позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що у справі відсутні докази того, що відповідачка вчиняла якісь дії, чи припускалася певної бездіяльності, що призводили до порушення прав позивача на вільне спілкування та побачення з сином. Висновки суду про порушення відповідачкою прав позивача взагалі відсутні, а тому жодних порушень прав позивача, невиконання рішення органу опіки та піклування щодо участі батька у вихованні сина, відповідачка не допускала і не допускає, а навпаки сприяла та сприяє спілкування сина з батьком, яке на її думку, є вкрай скудним.
Отже, судові рішення оскаржуються лише в частині задоволених позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Відзив до суду касаційної інстанції від учасників справи не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2019 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження та витребувано справу.