ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 280/191/19
Провадження № 14-377цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - ГУ Держгеокадастру),
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 лютого 2019 року у складі судді Янчук В. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року у складі колегії суддів Миніч Т. І., Трояновської Г. С., Павицької Т. М.
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру про визнання протиправною відмови у наданні в оренду земельної ділянки та зобов`язання передати земельну ділянку та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив визнати протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у наданні йому в оренду на 49 років земельної ділянки для сінокосіння та зобов`язати ГУ Держгеокадастру передати йому цю земельну ділянку з кадастровим номером 1822583600:05:000:0042, площею 65,5772 га, яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області, терміном на 49 років.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що звертався до ГУ Держгеокадастру із клопотанням про передачу в оренду земельної ділянки, проте отримав відмову.
Відмова у передачі в оренду земельної ділянки мотивована тим, що відсутній проект землеустрою та з посиланням, що передача земельних ділянок в оренду відбувається за результатами земельних торгів.
Вважав, що відповідно до положень статей 34, 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні торги при передачі земельних ділянок в оренду громадянам для сінокосіння не проводяться, тому він дотримався порядку передачі земельної ділянки в оренду.
Крім того, вказував, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав та передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Спірній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер, визначено площу та зареєстровано в державному реєстрі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 лютого 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі. Роз`яснено позивачу право на звернення до суду з вказаними вимогами в порядку адміністративного судочинства.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 лютого 2019 року залишено без змін.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, керувався положеннями пункту 1 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та вважав, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки виник з оскарження дій відповідача як суб`єкта владних повноважень, тому має розглядатися в адміністративному суді.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у квітні 2019 року, ОСОБА_1 просив скасувати оскаржувані судові рішення і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що спір виник із земельних та цивільних відносин, є приватноправовим та з урахуванням вимог статті 19 ЦПК України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Зазначав, що спірна земельна ділянка сформована, визначена площа, відомості про неї внесені до Державного земельного кадастру, їй присвоєно кадастровий номер, проведено нормативну грошову оцінку. Тобто земельна ділянка є об`єктом цивільних прав.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру просило відмовити в задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Зазначало, що суди правильно вважали, що спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки він виник з оскарження дій відповідача як суб`єкта владних повноважень, органу, який виконував розпорядчі функції щодо передачі в оренду земельної ділянки.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 26 червня 2019 року - передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 липня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
У статті 124 Конституції України закріплено, щоправосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно з вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів"суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом позову є публічно-правовий спір.
У поданому до суду в порядку цивільного судочинства позові ОСОБА_1 просив:
- визнати протиправною відмову ГУ Держгеокадастру в наданні йому в оренду терміном на 49 років земельної ділянки для сінокосіння;
- зобов`язати ГУ Держгеокадастру передати йому терміном на 49 років земельну ділянку для сінокосіння з кадастровим номером 1822583600:05:000:0042, площею 65,5772 га, яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що 02 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру із клопотанням про передачу йому в оренду терміном на 49 років земельної ділянки з кадастровим номером 1822583600:05:000:0042, яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області.
30 січня 2019 року ГУ Держгеокадастру відмовило ОСОБА_1 у задоволенні заяви.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У частині першій статті 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) указано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.