У Х В А Л А
12 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 804/4944/17
Провадження № 11-700апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренка Ростислава Олександровича (далі - приватний нотаріус), Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" (далі - ТОВ "ФК "Поліс") про визнання протиправними дій та скасування рішення,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2017 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправними дії приватного нотаріуса щодо здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме магазину промислових товарів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ "ФК "Поліс";
- визнати протиправним рішення приватного нотаріуса від 1 листопада 2016 року № 32163427, яким проведено державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно за ТОВ "ФК "Поліс", та скасувати його.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 10 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року, закрив провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки цю справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ФОП ОСОБА_1. подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 2 квітня 2019 року відкрив касаційне провадження у справі, копії касаційної скарги скерував учасникам справи з установленням строку для подання відзивів на неї, а ухвалою від 26 червня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС.
Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки в касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення у зв`язку з порушенням правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Щодо заявлених клопотань у касаційній скарзі ФОП ОСОБА_1. та відзиві на неї ТОВ "ФК "Поліс" про розгляд справи за участю сторін слід зазначити таке.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 345 КАС суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в разі перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій.
Зі змістом касаційної скарги ФОП ОСОБА_1. предметом касаційного перегляду у цій справі підлягає залишена без змін апеляційним судом ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі.
Тобто Велика Палата Верховного Суду в межах поданої касаційної скарги лише перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, при цьому фактичні обставини справи не підлягають з`ясуванню та оцінюванню.
За правилами частини шостої статті 262 КАС суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується касаційним судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
З огляду на доводи касаційної скарги, зміст оскаржуваних судових рішень, характер спірних правовідносин у цій справі, а також межі перегляду судом касаційної інстанції, цей суд не вбачає необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі у ході її касаційного перегляду, у зв`язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю сторін відсутні.