П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 810/2732/18 (К/9901/5276/19)
Провадження № 11-381апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Миронівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, Канівського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року (судді Безименна Н. В., Аліменко В. О., Кучма А. Ю.),
У С Т А Н О В И Л А :
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- зобов`язати Миронівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області внести зміни до актового запису про народження від 02 жовтня 1972 року № 21, складеного виконавчим комітетом Мельниківської сільської ради Канівського району Черкаської області, а саме: змінити національність в графі мати з "українка" на "німка" для отримання витягу з Держаного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження;
- зобов`язати Миронівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області внести зміни до актового запису про шлюб від 09 січня 1999 року № 1, складеного виконавчим комітетом Павлівської сільської ради Канівського району Черкаської області, вказавши в графі національність чоловіка "німець" з підтвердженням відповідних відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб.
2. На обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що встановлення факту німецького походження необхідне йому для впорядкування документів та реалізації особистих прав, власної національної ідентифікації та можливості користуватися окремими пільгами і гарантіями, що передбачені чинним законодавством Німеччини. Позивач відносить себе до німецької національності. Вказує, що його дід був німцем і на даний час він бажає відновити та підтвердити свою дійсну національність, як це передбачено статтею 11 Закону України "Про національні меншини в Україні", також для вільного підтвердження культурних та родинних стосунків з родичами з Німеччини.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 12 жовтня 2018 року позов задовольнив.
4. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 22 січня 2019 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року скасував та закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), роз`яснивши позивачу право звернення до суду з цим позовом у порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
5. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Позиція інших учасників справи
6. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги
7. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
від 26 лютого 2019 року відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою
від 09 квітня 2019 року призначив її до розгляду.
8. Ухвалою від 11 квітня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС, а саме у зв`язку з тим, що учасник справи оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
9. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 06 травня 2019 року прийняла та призначила цю справу до розгляду у порядку письмового провадження без виклику її учасників.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
10. ОСОБА_1 звернувся до Миронівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою, в якій просив внести зміни до: актового запису про народження
від 02 жовтня 1972 року № 21, складеного виконавчим комітетом Мельниківської сільської ради Канівського району Черкаської області, зазначивши національність матері із "українка" на "німка" та актового запису про шлюб від 04 січня 1999 року №1, складеного виконавчим комітетом Павлівської сільської ради Канівського району Черкаської області, зазначивши національність чоловіка "німець" замість "-", за результатами розгляду якої Миронівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області складено висновок від 09 грудня 2017 року, яким у задоволенні заяви відмовлено з посиланням на положення статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", відповідно до якої встановлення національної належності громадян не є компетенцією органів державної реєстрації актів цивільного стану.
11. Зазначаючи, що його дід був німцем, позивач з метою відновлення своєї дійсної національності, а також для вільного підтвердження культурних та родинних стосунків з родичами в Німеччині звернувся до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
12. Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
13. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
14. Також пунктом 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
15. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
16. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
17. Згідно із частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
18. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
19. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, звертаючись із заявою до Миронівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, мав на меті внести зміни до актового запису про народження, зазначивши національність матері "німка", та актового запису про шлюб, зазначивши національність чоловіка " німець ", у задоволенні якої позивачу було відмовлено.
20. Таким чином, позивач, зазначаючи у позові про відмову Миронівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області у внесенні змін до актових записів, не просив визнати неправомірними такі дії відповідача, а мав намір вирішити питання про внесення змін щодо національності у вже існуючі записи, отже, спір у цій справі не має ознак публічно-правового, і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
21. Аналогічну правову позицію Велика Палата Верховного Суду висловила в постанові від 23 січня 2019 року у справі № 807/45/17.
22. При цьому Велика Палата Верховного Суду вважає, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" в цьому випадку слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, з огляду на таке.
23. Положеннями частин першої - третьої статті 49 Цивільного кодексу України
(далі - ЦК) визначено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.