Постанова
іменем України
24 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 756/12541/18
провадження № 51-1878км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В. та Макаровець А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Вергізової Л.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, котрий брав участь у кримінальному провадженні судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 січня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100050006490, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя
АДРЕСА_1 ), раніше судимого, останній раз 31 травня 2010 року вироком Оболонського районного суду м. Києва за частиною 2 статті 307, статтею 71 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та звільнений ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2013 року умовно-достроково (невідбутий строк 1 рік 7 місяців 10 днів),
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 309 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Оболонського районного суду м. Києва від 21 листопада 2018 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 2 статті 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі статті 75 КК ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання та встановлено іспитовий строк тривалістю 3 роки, покладено на нього обов`язки, передбачені статтею 76 КК.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 12 серпня 2018 року, зателефонувавши зі свого помешкання на АДРЕСА_2 невстановленій досудовим слідством особі, замовив наркотичний засіб метадон. Потім перерахував на банківську карту 400 грн, дочекавшись смс-повідомлення про місцезнаходження наркотичного засобу о 17:30 цього ж дня підійшов на АДРЕСА_3, де біля будинку у вказаному особою, матеріали стосовно, якої виділено в окреме провадження, на місці викопав два медичні шприци із вмістом в них наркотичного засобу, які зберігав при собі без мети збуту.
Того ж дня, ОСОБА_1 проїжджав на власному мотоциклі біля будинку №1 на вул . Малиновського у м. Києві, був зупинений працівниками правоохоронних органів та на запитання останніх про наявність заборонених предметів повідомив, що незаконно зберігає при собі наркотичний засіб для власного зберігання без мети збуту.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 січня 2019 рокувирок Оболонського районного суду м. Києва від 21 листопада 2018 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, при цьому посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості.
Вимоги прокурор обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції, залишаючи без зміни вирок районного суду в частині призначеного покарання, не врахував, що ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, будучи судимим, у тому числі за вчинення корисливого тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, однак призначене покарання не сприяло його виправленню та перевихованню і після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_1 вчинив повторно умисний злочин у сфері обігу наркотичних засобів. Таке наполегливе прагнення вести злочинний спосіб життя та категоричне небажання виправлятись, на думку прокурора, не дають підстави для його звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Також прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки даним про особу засудженого та не навів переконливих доводів щодо безпідставності доводів прокурора в частині м`якості призначеного покарання.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка підтримала касаційну скаргу прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви Суду
Згідно зі статтею 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Як убачається з касаційної скарги прокурора, він не оспорює та не заперечує факту вчинення кримінального правопорушення, доведеності винуватості ОСОБА_1 та правильності кваліфікації його дій за вказаним обвинуваченням.
Доводи прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі засудженого через м`якість, колегія суддів вважає неспроможними з огляду на таке.
Відповідно до вимог статті 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.