Постанова
Іменем України
23 вересня 2019 року
м. Київ
справа 463/62/16-ц
провадження № 61-27178св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі: публічне акціонерне товариство "Львівобленерго", Львівське комунальне підприємство "Господар", Львівська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду м. Львова у складі судді Грицка Р. Р. від 09 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області в складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Павлишина О. Ф., Приколоти Т. І., від 12 вересня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", (далі - ПАТ "Львівобленерго"), Львівського комунального підприємства "Господар" (далі - ЛКП "Господар"), Львівської міської ради про відшкодування моральної шкоди та зобов`язання вчинити дії.
Позивачі свої вимоги мотивували тим, що вони проживають у квартирі АДРЕСА_1, власником якої з липня 2012 року є ОСОБА_1 З моменту придбання квартири у липні 2012 року користувалися електроенергією, що подавалася у квартиру без приладу обліку електроенергії від загально-будинкової мережі, сплачували належним чином рахунки за електроенергію, що надавав ЛКП "Господар". 16 квітня 2014 року працівниками ПАТ "Львівобленерго" припинено подачу у квартиру електроенергії та складено акт про порушення, у якому зазначено, що електропроводка їхньої квартири підключена до електромереж електропостачальника без виконання ТУ і оформлення особового рахунку. Вважали, що такий акт складено з порушенням пунктів 7.6, 33 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - ПКЕЕН), тому він підлягає скасуванню в судовому порядку, обґрунтовуючи це тим, що його складання відбулося за відсутності мешканців квартири та представника ЛКП "Господар". Відомості в акті про присутність ОСОБА_1 під час проведення перевірки є фальсифікацією.
Вказували, що 16 травня 2016 року на засіданні комісії ПАТ "Львівобленерго" розглядався акт про порушення, складений 16 квітня 2016 року. Вважали дії членів комісії упередженими, оскільки вони вели себе некоректно, звинувачували їх у самовільному підключенні, однак об`єктивно не підійшли до вивчення даного питання, не встановили належні обставини вини ЛКП "Господар", оскільки таке підключення до квартири існувало давно, зокрема, на момент придбання ОСОБА_1 квартири. Вказували, що про таке підключення ЛКП "Господар" відомо, оскільки ним регулярно виставлялися рахунки на оплату послуг електропостачання. Переконані, що в їх діях не могло бути жодних порушень, а новий електричний кабель прокладено ремонтною бригадою замість старого з метою усунення аварійно-небезпечної ситуації щодо загоряння газової труби від іскріння попереднього електричного кабелю. Вказували, що сума 8 807,88 грн вартості недооблікованої електричної енергії, яка нарахована внаслідок самовільного позаоблікового підключення до електромережі нарахована з порушенням Методики визначення обсягу та вартості недооблікованої електричної енергії.
ЛКП "Господар" як балансоутримувач будинку з 1999 року не забезпечило подання електроенергії у спірну квартиру на підставі безпосереднього договору із ліцензованим постачальником, а продовжувало надавати послуги електропостачання до квартири від загальнобудинкової мережі. Більш того вважали, що ЛКП "Господар", будучи зобов`язаний відповідно до Правил користування електричною енергією за власний кошт облаштувати прилад обліку електроенергії до їх квартири, протиправно ігнорував їх звернення у вересні 2013 року щодо встановлення приладу обліку електроенергії для їх квартири, а директор підприємства незаконно вимагав від них встановити такий лічильник за їх кошт. Крім цього, ЛКП "Господар" ігнорувало й інші свої обов`язки щодо укладення із ними договору про надання послуг.
Вважали, що ЛКП "Господар" діяло узгоджено з ПАТ "Львівобленерго", внаслідок чого їх позбавлено належних умов проживання.
Вказували, що 10 лютого 2015 року відповідачі ЛКП "Господар" та ПАТ "Львівобленерго" уклали між собою незаконний договір поруки № 112/112/15-62, відповідно до якого ЛКП "Господар" поручилося перед ПАТ "Львівобленерго" сплатили нараховану їм суму вартості недооблікованої електроенергії та вважали, що такий договір порушує їх честь, гідність та ділову репутацію, оскільки цим договором їх фактично оголошено боржниками на суму 8 807,88 грн, хоча таке зобов`язання вони на себе не брали, і таке не ґрунтується на жодному юридичному акті, тому такий договір підлягає скасуванню.
Вважали неправомірними дії Львівської міської ради, оскільки неодноразово зверталися зі скаргами та заявами щодо здійснення контролю за діями ЛКП "Господар" до різних структурних підрозділів Львівської міської ради та до міського голови, однак реальних та результативних дій вчинено не було, ні до директора ЛКП "Господар", ні до самого підприємства належних заходів не вжито, лише вбачалася тяганина посадових осіб міської ради та її структурних підрозділів.
Вважали неправомірними дії ПАТ "Львівобленерго", оскільки на протязі тривалого часу відповідач умисно вводив їх в оману, надаючи неправдиву інформацію про порядок встановлення лічильника. Вказували, що лише після звернення до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України ПАТ "Львівобленерго" сформувало вимогу від 16 липня 2014 року, після чого 28 січня 2015 року на замовлення ЛКП "Господар" ПАТ "Львівобленерго" встановило в під`їзді будинку лічильник до їхньої квартири та здійснило підключення електроенергії. Вважали вимогу щодо укладення договору про електропостачання в запропонованому варіанті без можливості внесення своїх поправок іншою стороною договору неправомірною, оскільки наведені в договорі пункти не відповідають існуючим вимогам Правил користування електричною енергією, а тому повинні бути приведені у відповідність з діючим законодавством. Вказували, що з вини ПАТ "Львівобленерго" не укладено договір про постачання електроенергії, вважали за необхідне зобов`язати відповідача укласти договір, від укладення якого він не може ухилятися.
Внаслідок неправомірних дій відповідачів їм завдано моральну шкоду, яка виразилася у моральних стражданнях, приниженні честі та гідності, розпачі та почутті безвихідності внаслідок раптового позбавлення їх родини необхідних умов проживання - відключення в квартирі електроенергії на період 8 місяців, що супроводжувалося обманними та цинічними діями представників ПАТ "Львівобленерго", безпідставного звинувачення у крадіжці світла, виставлянні необґрунтованих та безпідставних сум до оплати, тривалого позбавлення комфортних умов побуту та можливості нормального святкування свят та проведення часу відпочинку. При цьому вони продовжували платити за квитанціями ЛКП "Господар", яке цинічно брало кошти та продовжувало вчиняти бездіяльність з приводу усунення порушення їх прав. Крім цього, вони були змушені витрачати додаткові зусилля, спрямовані на відновлення свого порушеного права, звертаючись у різні інстанції, де їм здебільшого або відмовляли, або затягували розгляд питання, що спричиняло у них підрив до авторитету інституцій державної влади. Також між відповідачами укладено договір поруки, яким безпідставно їх визнано боржниками на визначену суму та фактично названо крадіями електроенергії. Розмір моральної шкоди вони оцінюють в сумі 100 000 гривень.
Просили суд: стягнути в солідарному порядку з відповідачів моральну шкоду в сумі 100 000 грн; зобов`язати ПАТ "Львівобленерго" скасувати акт про порушення від 16 квітня 2014 року № 05129 та договір поруки, укладений між ПАТ "Львівобленерго" та ЛКП "Господар" 10 лютого 2015 року за № 112/112/15-62; зобов`язати ПАТ "Львівобленерго" укласти з ОСОБА_1 - власником квартири АДРЕСА_1 договір про енергопостачання; зобов`язати ПАТ "Львівобленерго" видалити із договору вимогу відповідальності споживача за збереження квартирного приладу обліку, встановленого на сходовій клітці, як таку, що не відповідає Правилам користування електричною енергією для населення та видалити із договору вимогу відповідальності споживача за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, як таку, що не відповідає вимогам статті 62 Конституції України, змінивши її на тезу "розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення споживачем до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 09 лютого 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не надано належних та допустимих доказів протиправних діянь бездіяльності чи прийняття незаконних рішень відповідачів, якими заподіяно шкоду позивачам чи їх інтересам. Також у ході судового розгляду не здобуто доказів завдання позивачам шкоди, що виключає відшкодування моральної шкоди в солідарному порядку.
Відмовляючи в задоволенні вимоги про скасування акта про порушення, суд виходив з того, що позивачами вибрано неналежний спосіб захисту. При цьому зазначив, що акт, який складено з певними порушеннями, сам по собі не породжує для позивачів будь-яких правових наслідків, не встановлює прав чи обов`язків, і є лише одним з доказів при подальшому розгляді встановлених ним обставин, тому, виходячи із завдань цивільного судочинства, такий акт безпосередньо не підлягає скасуванню в судовому порядку. Щодо вимог про скасування договору поруки, суд першої інстанції вказав, що то діючим цивільним законодавством України взагалі не передбачено можливості скасовувати укладений сторонами правочин з будь-яких підстав.
Відмовляючи в задоволенні вимог щодо покладення обов`язку на ПАТ "Львівобленерго" укласти із позивачами договір про надання електричної енергії та виключити із договору пункти щодо відповідальності споживача за збереження квартирного приладу обліку, встановленого на сходовій клітці, а також про відповідальність споживача за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, суд виходив з того, що не встановлено бездіяльності ПАТ "Львівобленерго" щодо не укладення договору та зазначив, що частиною третьою статті 203 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Тому сторони договору повинні досягти згоди щодо усіх істотних умов договору та укласти такий договір на добровільних засадах.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12 вересня 2017 року в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 відмовлено.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що позивачами не доведено факту заподіяння моральної шкоди внаслідок винних дій відповідачів. Щодо оспорення договору поруки, вказав, що у позивачів як боржників відсутнє передбачене законом право оспорювати договір поруки, оскільки обрано не передбачений законом спосіб захисту своїх інтересів. Погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову в частині зобов`язання укладення договору про постачання електричної енергії між ОСОБА_1 та ПАТ "Львівобленерго", вказав, що цей договір відноситься до публічного виду договорів, умови якого встановлені для всіх споживачів однакові, крім тих, які мають пільги, а ПАТ "Львівобленерго" не наділений правом встановлювати в договорі про користування електроенергією умови, які б надавали перевагу позивачам по відношенню до інших споживачів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2017 року ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані рішення та ухвали рішення про задоволення позову.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу із суду першої інстанції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що судами не надано належної оцінки поданим доказам, що призвело до ухвалення рішення про відмову в позові. Вказує, що суди дійшли неправильного висновку, що зі сторони позивачів не вчинено кроків для реалізації волевиявлення на укладення договору про постачання електроенергії. Посилалась на доводи, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2018 року ЛКП "Господар" направив до суду заперечення (відзив) у яких, посилаючись на необґрунтованість вимог заявника, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно Витягу про державну реєстрацію прав від 17 липня 2012 року № 34858866 ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 , ОСОБА_3, ОСОБА_2 є споживачами електричної енергії та на них поширюються Правила користування електричною енергією для населення, затверджені постановою Кабінету міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - Правила).
Договірні відносини щодо постачання електричної енергії в квартиру АДРЕСА_1 між ПАТ "Львівобленерго" та власником квартири ОСОБА_1 ( чи іншим членом сім`ї) відсутні, як і були відсутні з попередніми власниками.
ПАТ "Львівобленерго" у встановленому законом порядку не здійснювало постачання електроенергії у спірну квартиру.
16 квітня 2014 року представниками відповідача виявлено самовільне підключення електроустановок з квартири АДРЕСА_1 до електромереж без приладу обліку, без відкриття особового рахунку у ПАТ "Львівобленерго" та без укладення Договору про користування електроенергією.
16 квітня 2014 року комісією ПАТ "Львівобленерго" складено акт № 05129 та безоблікове підключення електроенергії демонтовано.
Із акта встановлено, що квартира АДРЕСА_2 є новоствореною або реконструйованою. При огляді встановлено, що квартира приєднана до електромережі поза приладом обліку з підвального приміщення новим кабелем (не тим, що використовувався в будинку для приєднання інших квартир). Електропроводку прокладено в стіні під штукатуркою з підвального приміщення до 5-го поверху крізь стіну у квартиру. Крім цього, в акті від 16 квітня 2014 року № 05129 зазначено, що матеріал проводу самовільного підключення - мідь, переріз проводу-2,5мм2, струм - 27 А. Тип засобу вимірювання техніки, яким проводилися ці заміри - штангельциркуль інвентарний номер НОМЕР_1 із датою повірки 18 вересня 2013 року. За таких обставин, відповідальність за встановлення, експлуатацію електроводки до квартири несе власник. До приладу обліку спірна квартира не приєднана.
Із пояснень позивачів встановлено, що оплата за електроенергію ними проводилася щомісячно згідно рахунків ЛКП "Господар", заборгованість відсутня.
Згідно з протоколом засідання комісії ВРПС ЛМЕМ від 16 травня 2014 року, за результатами розгляду акту про порушення від 16 квітня 2014 року, прийнято рішення про допущення порушень пунктів 42, 48 ПКЕЕН споживачем за адресою: АДРЕСА_1 . Також прийнято рішення про визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил на підставі підпунктів 37, 42, 48, 53 ПКЕЕН за Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії в сумі 8 807,88 грн.
Згідно з розрахунком сума нарахування за безоблікове споживання електричної енергії склала за період часу з 16 квітня 2013 року по 16 квітня 2014 року 8 807,88 грн.
ОСОБА_1 зверталася із заявами та скаргами у різні інстанції, починаючи від органів місцевого самоврядування та до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
18 та 19 червня 2014 року відбулося засідання комісії Інформаційно-консультативного центру ПАТ "Львівобленерго", яка виїжджала на місце з участю уповноважених осіб Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області та відділу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики у Львівській області, а також представника ЛКП "Господар" Попель Г. В. та за участю ОСОБА_1, де було розглянуте звернення ОСОБА_1 .