Постанова
Іменем України
25 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 404/1828/15-ц
провадження № 61-36191св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Кіровоградська обласна лікарня Департаменту охорони здоров`я Кіровоградської обласної державної адміністрації,
треті особи: ОСОБА_3, Головне Управління охорони здоров`я Кіровоградської обласної державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Кіровоградської обласної лікарні Департаменту охорони здоров`я Кіровоградської обласної державної адміністрації на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 грудня 2017 року у складі судді Павелко І. Л. та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Чельник О. І., Авраменко Т. М., Дуковського О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У березні 2015 року ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1, ОСОБА_2, звернулися до суду із позовом до Кіровоградської обласної лікарні Департаменту охорони здоров`я Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі - Кіровоградська обласна лікарня), треті особи: ОСОБА_3, Головне Управління охорони здоров`я Кіровоградської обласної державної адміністрації, про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовували тим, що 21 липня 2010 року в Кіровоградській обласній лікарні померла ОСОБА_4, яка перебувала на 26 тижні вагітності, внаслідок неналежного виконання лікарем ОСОБА_3 своїх професійних обов`язків. Вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 листопада 2014 року лікаря ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 140 КК України.
Посилаючись на викладене, позивачі, з урахуванням уточнених вимог, просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 1 382 400,00 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої діями її працівників; на користь ОСОБА_1 777 600,00 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої неповнолітній дитині ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; на користь ОСОБА_2 1 036 800,00 грн у відшкодування моральної шкоди та 37 654,00 грн майнової шкоди.
Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 грудня 2017 року у позов задоволено частково.Стягнуто з Кіровоградської обласної лікарні на користь ОСОБА_1 350 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, на користь ОСОБА_1, в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, 200 000,00 грн моральної шкоди, на користь ОСОБА_2 350 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди та 37 654,00 грн матеріальної шкоди. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які посилаються позивачі як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження частково, оскільки ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах.
Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що враховуючи вимоги розумності, справедливості та виваженості, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про необхідність відшкодування моральної шкоди та погоджується з її розміром.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників
У червні 2018 року Кіровоградська обласна лікарня подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 грудня 2017 рокута постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 квітня 2018 року, в якій просить змінити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та зменшити розмір відшкодування моральної шкоди, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що позивачі пред`явили вимоги про стягнення з відповідача компенсації за заподіяну їм моральну шкоду, проте не надали жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування її наявності та розміру. Експерт чітко надає відповіді на запитання поставлені позивачем, і не зважаючи на неповноту дослідження, конкретно визначає розмір компенсації моральної шкоди, що ще раз доводить особисту зацікавленість експерта в позитивних результатах вирішення справи на користь позивачів.
У жовтні 2018 року ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали до суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначили, що молода жінка, у наслідок неправильно встановленого лікарем діагнозу та неприйняття заходів оперативного реагування, у зв`язку з відшарування плаценти фактично сплила кров`ю. Отже, родина ОСОБА_1, яка з нетерпінням очікувала радісну подію народження дитини, отримала втрату близької людини разом із ненародженою дитиною. Кіровоградська обласна лікарня просить суд ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір відшкодування моральної шкоди, при цьому, не зазначає який саме розмір буде на думку відповідача достатній для відшкодування моральної шкоди заподіяної смертю ОСОБА_4
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Судом встановлено, що 21 липня 2010 року в Кіровоградській обласній лікарні м. Кіровограда на 26 тижні вагітності, унаслідок неналежного виконання лікарем ОСОБА_3 своїх професійних обов`язків, померла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 23 липня 2010 року серії НОМЕР_1, виданим міським відділом по реєстрації смертей Головного управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 1902.
Висновком судово-медичної експертизи від 22 листопада 2010 року № 619 встановлено, що смерть ОСОБА_4 настала від гемологічного шоку внаслідок передчасного відшарування нормально розташованої плаценти при вагітності в строк 26 тижнів.
Вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 листопада 2014 року лікаря Кіровоградської обласної лікарні ОСОБА_3 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 140 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки з позбавленням права займатися лікарською діяльністю строком на два роки. На підставі частини п`ятої статті 74 КК України ОСОБА_3 звільнено від вказаного основного та додаткового покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2015 року вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 листопада 2014 року змінено, включено до резолютивної частини вироку посилання на частину другу статті 55 КК України, у частині призначення ОСОБА_3 додаткового покарання у виді позбавлення права займатись лікарською діяльністю строком на 2 роки, у решті вирок залишено без змін.
Відповідно до висновку експерта від 15 квітня 2016 року № 926/15-23 261,262/16-23 за результатами проведення судово-психологічної експертизи, для ОСОБА_2 смерть дочки ОСОБА_4 є психотравмувальною, їй завдано моральні страждання, можливий розмір компенсації завданої моральної шкоди для ОСОБА_2 становить 324 мінімальних заробітних плат (далі - мзп), розмір якої приймається рівно розміру мзп на Україні, прийнятим на момент винесення судом рішення. Що стосується ОСОБА_1, то смерть дружини ОСОБА_4 та майбутньої дитини є гостро психотравмуючою для нього та спричиняє глибокий психоемоційний стрес, він потребує допомоги психолога або психотерапевта для реабілітації наслідків пережитого емоційного стресу, можливий розмір компенсації завданої моральної шкоди для ОСОБА_1 становить 432 мзп, розмір якої приймається рівно розміру мзп на Україні, прийнятим на момент винесення судом рішення. Дослідження щодо ОСОБА_1 показали, що смерть матері ОСОБА_4, стала страшною трагедією для нього, від якої він ще остаточно не отямився, мав дуже тісний зв`язок із матір`ю, потребує допомоги психолога або психотерапевта для реабілітації наслідків пережитого емоційного стресу, можливий розмір компенсації завданої моральної шкоди для ОСОБА_1 становить 243 мзп, розмір якої приймається рівно розміру мзп на Україні, прийнятим на момент винесення судом рішення.