Постанова
Іменем України
23 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 428/10638/16-ц
провадження № 61-1312св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Олійник А. С. (суддя - доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Луганської області від 29 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Дронської І. О., Карташова О. Ю., Яреська А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4, про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним та визнання права власності на квартиру.
Позов обґрунтовано тим, що на початку червня 2015 року позивач знайшов квартиру для свого проживання та членів своєї сім`ї. 14 червня 2015 року він уклав попередній договір зі ОСОБА_5, за умовами якого вони домовились про укладення договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 та передав ОСОБА_5 600,00 доларів США. Перед підписанням договору купівлі-продажу, за наполяганнями своєї сім`ї, він вирішив оформити квартиру на свою сестру ОСОБА_2, яка проживала у м. Харкові, де має власний будинок і не мала потреби у купівлі квартири у м. Сєвєродонецьку. Для оформлення договору купівлі-продажу відповідач ОСОБА_2 видала довіреність на ім`я їхнього батька ОСОБА_6
10 липня 2015 року укладено договір купівлі -продажу квартири, відповідно до якого продавцем квартири є ОСОБА_4, а покупцем ОСОБА_2
Вказана квартира придбана за особисті кошти позивача, які він передав представнику продавця. Крім того, позивач разом зі своєю сім`єю проживає у вказаній квартирі з моменту її покупки. Відповідач ОСОБА_2 ніколи не претендувала на спірну квартиру, не вселялась, не реєструвала в ній місце проживання, не проводила ремонтні роботи та не сплачувала витрати на її утримання.
Зобов`язання щодо сплати грошей за придбану квартиру фактично виконано позивачем за рахунок належних йому коштів. Саме він є покупцем спірної квартири. Зазначення в оспорюваному договорі покупцем відповідача є порушенням чинного законодавства, а позивач не може скористатись правами власника квартири.
Просив визнати частково недійсним, в частині покупця, договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; перевести права покупця за договором купівлі - продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого 10 липня 2015 року приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Кутовою К. О. та зареєстрованого у реєстрі за № 1350, на нього - ОСОБА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 56,6 кв. м, житловою площею 40,0 кв. м.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 вересня 2017 року позов задоволено. Визнано частково недійсним, в частині покупця, договір купівлі-продажу квартири від 10 липня 2015 року за адресою: АДРЕСА_1 . Переведено на ОСОБА_1 права покупця за договором купівлі - продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, який посвідчений 10 липня 2015 року приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Кутовою К. О. та зареєстрований у реєстрі за № 1350. Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 56,6 кв. м, житловою площею 40,0 кв. м.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_4 спірну квартиру за 129 204,00 грн - суму, яка відображена у розписці від 10 липня 2015 року, встановивши, що саме позивач, а не його сестра ОСОБА_2, був покупцем спірної квартири, спосіб захисту прав, який обрано позивачем, а саме переведення на нього прав покупця за спірним договором, є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного (невизнаного) права, характеру його порушення (невизнання) та наслідкам, спричиненим цим порушенням (невизнанням).
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 29 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження недійсності нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири від 10 липня 2015 року в частині покупця, переведення прав покупця спірної квартири на позивача та визнання за ним права власності на спірну квартиру.
Судом першої інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин положення частини першої статті 215, статті 217 ЦК України, оскільки підстави визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 10 липня 2015 року в частині покупця відсутні.
Доводи позивача, що він проживає у спірній квартирі, а відповідачі квартирою ніколи не користувались не заслуговують на увагу, а факт проживання у спірній квартирі не є доказом того, що позивач фактично є власником квартири, а непроживання в цій квартирі відповідача не свідчить про відсутність права власності останньої на спірну квартиру, яке зареєстроване у встановленому законом порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Апеляційного суду Луганської області від 29 листопада 2017 року та залишити в силі рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 вересня 2017 року.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
28 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
У січні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до розпорядження від 17 вересня 2019 року № 1581/0/226-19 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", відповідно до пунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року №7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Суд апеляційної інстанції дійшов протиправного висновку, що позивачем не доведено та не надано належних допустимих доказів на підтвердження позовних вимог.
Апеляційним судом не взято до уваги показання свідка ОСОБА_5
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу мотивовано тим, що рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим.
Судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що позивачем не доведено та не надано належних допустимих доказів на підтвердження недійсним нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу квартири від 10 липня 2015 року в частині покупця, переведення права покупця спірної квартири на позивача та визнання за позивачем права власності на спірну квартиру.
Доводи позивача про те, що він проживає у спірній квартирі та нею користується не заслуговують на увагу та не є підставами для визнання частково недійсним, в частині покупця, договору.
Судом апеляційної інстанції не зазначено будь-якої обставини ЦК України, яка б вказувала на порушення волі учасника правочину або укладення спірного договору не відповідало його внутрішній волі.
Крім того, приватний нотаріус Сєвєродонецького міського нотаріального округу Кутова К. О., допитана у суді першої інстанції як свідок, підтвердила, що спірний договір відповідає чинному законодавству України та при його укладенні сторони розуміли свої права та обов`язки, наслідки укладення спірного договору, будь-якого впливу, обману або насильства на сторін не здійснювалося.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що відповідно до копії попереднього договору (із забезпеченням виконання зобов`язань завдатком) від 14 червня 2015 року покупець ОСОБА_1 передав продавцю ОСОБА_5 завдаток у сумі 600,00 доларів США за продаж квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Попередній договір підписано особисто ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
Відповідно до розписки від 10 липня 2015 року ОСОБА_5, яка діє від імені ОСОБА_4 за довіреністю, посвідченою 17 червня 2015 року нотаріусом нотаріального округу м. Ульянівськ Російської Федерації Журавіхіною З. С., реєстр 5-5115, отримала від ОСОБА_1 . 129 204,00 грн як оплату за квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4 на праві власності. Розписка підписана особисто ОСОБА_5, представником ОСОБА_4, та покупцем ОСОБА_1 .
Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 10 липня 2015 року ОСОБА_5, що діє від імені ОСОБА_4, зобов`язалася передати квартиру АДРЕСА_2, у власність ОСОБА_2, від імені якої діє ОСОБА_6 Представник покупця зобов`язується прийняти квартиру і сплатити за неї обговорену грошову суму. Договір посвідчено приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області Кутовою К.О., та зареєстровано у реєстрі за № 1350. Згідно з пунктом 10 цього договору, придбання квартири за цим договором вчиняється за письмовою згодою чоловіка ОСОБА_2 - ОСОБА_3, викладеною у вигляді заяви, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 . 26 червня 2015 року за реєстраційним № 430.
Право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_2, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10 липня 2015 року.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10 липня 2015 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_2 .