Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 635/2827/16-ц
провадження № 61-29310св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи - Перша державна нотаріальна контора Харківського району, Харківська місцева прокуратура № 6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана ОСОБА_4, на рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 травня 2017 року у складі судді Токарєвої Н. М. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 09 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Карімової Л. В., Бурлака І. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог:
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина, яку фактично прийняв він та його брат ОСОБА_2 як спадкоємці першої черги за законом.
Спадщину він прийняв, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав разом зі своїм батьком ОСОБА_5 .
Після смерті брата ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, спадщину прийняли дружина померлого ОСОБА_2 та його донька ОСОБА_6, які мають право власності по 1/4 частині спірного житлового будинку кожна.
Протягом шести місяців після смерті свого батька ОСОБА_5 з приводу оформлення спадщини позивач до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався. Пізніше державний нотаріус запропонував йому звернутись до суду з приводу оформлення спадщини, так як його адреса місця реєстрації не відповідає його місцю проживання на час відкриття спадщини після смерті батька.
В ході розгляду справи судом за його заявою було ухвалено рішення про вжиття заходу забезпечення позову, шляхом заборони Першій державній нотаріальній конторі видати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину на зазначений житловий будинок до прийняття рішення суду, проте таке свідоцтво було видано і ОСОБА_2 уклала договір купівлі-продажу зазначеного будинку з іншим відповідачем по справі ОСОБА_3 .
З урахуванням уточнених позовних вимог просив встановити факт його постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини; скасувати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, на ім`я ОСОБА_2 , виданого 04 листопада 2016 року Першою державною нотаріальною конторою Харківського району Харківської області та його державну реєстрацію; визнати недійсним договір купівлі-продажу частини вказаного житлового будинку з надвірними будівлями, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Десятниченко О.В. від 10 листопада 2016 року, реєстровий № 1864 та реєстровий №1867; визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого у АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 24 травня 2017 року, залишеному без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 09 листопада 2017 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено факт спільного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1, тому відсутні підстави для визнання за ним права власності на частину спірного житлового будинку.
Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
У грудні 2017 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_4 . У касаційній скарзі просить скасувати рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 травня 2017 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 09 листопада 2017 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди помилково вважали недоведеним факт сумісного проживання його та батька, а отже і прийняття спадщини, ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_5, оскільки матеріали справи містять докази, а саме, акти депутатів місцевої Височанської селищної ради та показання свідків.
Позиція інших учасників справи
У березні 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заперечення на касаційну скаргу, у якій просить відхилити касаційну скаргу, залишити рішення Харківського районного суду Харківської області від 25 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 09 листопада 2017 року без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
Підпунктом 4 пунктом 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У статті 388 ЦПК України зазначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.