ПОСТАНОВА
Іменем України
27 вересня 2019 року
Київ
справа №820/285/17
адміністративне провадження №К/9901/15456/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів - Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув в порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 1 березня 2017 року (головуючий суддя - Спірідонов М.О.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року (головуючий суддя - Жигилій С.П., судді: Дюкарєва С.В., Перцова Т.С.)
у справі №820/285/17
за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (далі - УДМС України в Чернігівській області),
третя особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області,
про скасування рішення,
I. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив скасувати рішення УДМС України в Чернігівській області від 5 травня 2015 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є громадянином Соціалістичної республіки В`єтнам. 5 травня 2015 року УДМС України в Чернігівській області прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну на підставі пунктів 1, 6 частини першої статті 12 Закону України "Про імміграцію", хоча 17 квітня 2012 року прийнято рішення щодо документування його посвідкою на постійне проживання як особу, яка має дозвіл на імміграцію. Вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 1 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року, позов задоволено. Скасовано рішення УДМС України в Чернігівській області від 5 травня 2015 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином Соціалістичної республіки В`єтнам.
6. 12 квітня 2012 року УГІРФО УМВС України в Чернігівській області прийнято рішення № 6/2023 про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянину СРВ ОСОБА_1 .
7 . 17 квітня 2012 року УГІРФО УМВС України в Чернігівській області на підставі дозволу на імміграцію позивача документовано посвідкою серії НОМЕР_4 на постійне проживання безстроково.
8. 5 травня 2015 року начальником Відділу у справах іноземців, осіб без громадянства та протидії нелегальній міграції УМВС України в Чернігівській області, за результатами розгляду звернення позивача про оформлення дозволу на імміграцію в Україну, складено висновок в якому встановлено факт прийняття рішень про надання дозволу на імміграцію в Україну з порушеннями вимог Закону України "Про імміграцію".
9. 5 травня 2015 року УДМС України в Чернігівській області прийнято рішення про скасування громадянину В`єтнаму ОСОБА_1 дозволу на імміграцію в Україну на підставі пунктів 1, 6 частини першої статті 12 Закону України "Про імміграцію".
10. Не погодившись з таким рішенням позивач звернувся до суду з вказаним позовом про його скасування.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з відсутності підстав для скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину В`єтнаму ОСОБА_1 та, як наслідок, протиправності спірного рішення УДМС України в Чернігівській області від 5 травня 2015 року.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій не з`ясовано правову природу спірних відносин, судові рішення прийняті з порушенням вимог Закону України "Про імміграцію" та не застосовано норми Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", які підлягають застосуванню під час вирішення вказаної справи, чим грубо порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного її вирішення.
13. Скаржник зазначив, що перевіряючи законність продовження строку перебування на території України громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, виявлено порушення норм пунктів 2.3, 2.4, 2.7 та підпункту 2.9.2 пункту 2.9 Порядку розгляду звернень щодо продовження терміну перебування в Україні іноземцями та особами без громадянства, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 601 від 23 серпня 2011 року, який діяв на момент прийняття рішення про продовження строку перебування на території України позивача, у зв`язку з чим рішення про продовження терміну перебування в Україні не могло бути підтвердженням законності перебування позивача на території України на момент подання документів для надання дозволу на імміграцію. Вважає, що при прийнятті рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину В`єтнаму ОСОБА_1 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому підстави для його скасування відсутні.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Статтею 3 Закону України від 7 червня 2001 року №2491-III "Про імміграцію" (далі - Закон №2491-III, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правовий статус іммігранта в Україні визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
17. Відповідно до статті 1 Закону №2491-III імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; дозвіл на імміграцію - рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції та підпорядкованих йому органів, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.
18. Згідно з абзацом 6 статті 1 Закону №2491-III посвідка на постійне проживання - документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні.
19. Відповідно до статті 12 Закону №2491-III дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: 1) з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.
20. Згідно з частиною першою статті 13 Закону №2491-III центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції, не пізніш як у тижневий строк надсилає копію рішення про скасування дозволу на імміграцію особі, стосовно якої прийнято таке рішення, та вилучає у неї посвідку на постійне проживання.
21. Відповідно до підпунктів 21-24 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і подання про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року №1983, дозвіл на імміграцію скасовується органом, який його видав.
22. Для започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відповідне подання надсилається до органу, який приймав рішення про надання такого дозволу. Департамент, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення.