ПОСТАНОВА
Іменем України
27 вересня 2019 року
Київ
справа №826/4680/17
адміністративне провадження №К/9901/28757/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2017 року (головуючий суддя - Мазур А.С.)
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2018 року (головуючий суддя - Кузьмишина О.М., судді: Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.)
у справі №826/4680/17
за позовом ОСОБА_1
до Святошинського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в місті Києві, Фастівського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Київській області,
третя особа: ОСОБА_2,
про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просила:
- визнати протиправними дії Святошинського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в місті Києві щодо складання та видачі висновку про анулювання актового запису про шлюб, що є недійсним, виданого 23 лютого 2017 року, яким анульовано актовий запис №5 від 24 листопада 2014 року про шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;
- скасувати висновок від 23 лютого 2017 року про анулювання актового запису про шлюб;
- зобов`язати Фастівський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Київській області поновити актовий запис про шлюб №5 від 24 листопада 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, що складений виконавчим комітетом Дмитрівської сільської ради Фастівського району Київської області.
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.
3. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. 23 лютого 2017 року Святошинським районним в місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в місті Києві складено висновок про анулювання актового запису №5 від 24 листопада 2014 року про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_5, складеного Виконавчим комітетом Дмитрівської сільської ради Фастівського району Київської області.
5. Відповідно до змісту вказаного висновку, в результаті проведеної перевірки за заявою ОСОБА_2 . встановлено, що ОСОБА_5, вступаючи у шлюб з ОСОБА_3 , перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 з 1993 року, який не було припинено.
6. Про анулювання актового запису цивільного стану №5 від 24 листопада 2014 року Фастівський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Київській області листом № 262-16.25-102 від 23 лютого 2017 року повідомив ОСОБА_2, яка є заінтересованою особою (донькою ОСОБА_3 ) та за результатами розгляду її заяви і було складено висновок про анулювання актового запису.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачка на момент реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 вже перебувала в зареєстрованому шлюбі, однак в заяві про державну реєстрацію шлюбу про цей факт не зазначила.
8. Також, суди попередніх інстанцій зазначили, що оскільки не було зазначено документу на підтвердження припинення попереднього шлюбу або судового рішення про визнання шлюбу недійсним, то відповідачі, отримавши від заінтересованої особи заяву, дійшли правильного висновку про необхідність складання висновку та прийняття рішення про скасування актового запису про шлюб №5 від 24 листопада 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, що складений Виконавчим комітетом Дмитрівської сільської ради Фастівського району Київської області.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Позивачка у своїй касаційній скарзі наголошує на тому, що судами попередніх інстанцій не враховано, що на момент складання відповідачем оскаржуваного висновку не існувало підстав для скасування юридичного факту, а саме актового запису про шлюб між нею та ОСОБА_3
10. V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
12. Відповідно до частини першої статті 17 КАС України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
13. За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
14. Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
15. Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
16. Наведене узгоджується з положеннями статей 2, 4, 19 КАС України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
17. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити з суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
18. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 3 липня 2018 року у справі №826/27224/15 також наголосила на тому, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.