ПОСТАНОВА
Іменем України
27 вересня 2019 року
Київ
справа №813/2998/17
адміністративне провадження №К/9901/24145/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Гавдик З.В.)
та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року (головуючий суддя - Кузьмич С. М., судді: Довга О.І., Улицький В.З.)
у справі №813/2998/17
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини А 3913 Міністерства оборони України, Маринкевича Тараса Богдановича - старшого лейтенанта ЗСУ начальника рятувально-пошукової десантної групи військової частини А3913
про визнання незаконним дисциплінарного стягнення, зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії старшого лейтенанта ОСОБА_2 щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення усної догани та скасувати запис внесений у службову картку про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді усної догани;
- визнати протиправним і скасувати наказ командира військової частини А3913 від 3 серпня 2017 року №631 в частині зняття з неї 10% із суми премії та повернути їй незаконно зняті кошти у розмірі 10% від суми премії;
- визнати одностороннім, упередженим, неповним та необ`єктивним проведення службового розслідування заступником командира батальйону охорони з морально-психологічного забезпечення військової частини А3913 майором ОСОБА_3
- зобов`язати командування військової частини А3913 притягнути начальника РПДГ до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани за порушення Дисциплінарного статуту ЗСУ;
- стягнути з ОСОБА_2 - старшого лейтенанта ЗСУ начальника рятувально-пошукової десантної групи військової частини А3913 на її користь судовий збір у розмірі 2560 грн та оплату послуг за надання правової допомоги адвокатського об`єднання "Екс-Юре" у розмірі 3500 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що накладення на неї дисциплінарного стягнення та порядок його виконання старшим лейтенантом ОСОБА_2 вчинено з порушенням встановленого порядку, передбаченого дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Під час накладення стягнення принижено її гідність та не враховано: характер та обставини вчинення правопорушення, а також його наслідки; попередню поведінку; тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби; нагородження Президентом України 7 березня 2017 року Орденом Княгині Ольги 3 ступеня. Не доведено в чому полягає порушення нею військової дисципліни чи громадського порядку. Крім того, не дотримано вимоги пункту 45 дисциплінарного статуту Збройних Сил України відповідно до якого у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За результатом службового розслідування не встановлено, чи вчинено правопорушення під час виконання нею службових обов`язків. Вважає, що старший лейтенант ОСОБА_2 при накладенні на неї стягнення керувався лише особистими неприязними стосунками з нею, заздрістю та ненавистю до неї через її принципову позицію та особисту думку, що стосується щомісячного збору ним коштів на ремонт приміщення РПДГ та суперечить його. Не вжито заходів для притягнення старшого лейтенанта ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, а в акті проведення службового розслідування не внесено пропозиції командиру військової частини А3913 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності згідно з пунктом 4.1. Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України.
3. Посилаючись на вказані обставини, вважаючи дії відповідачів та прийняті ними рішення протиправними, позивач звернулася з вказаним позовом до суду.
4. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини А3913 від 3 серпня 2017 року № 631 в частині виплати у меншому розмірі 90% від максимальної суми премії фельдшеру-рятувальнику прапорщику ОСОБА_1 В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 3 квітня 2018 року та додаткової постанови від 6 лютого 2018 року, постанову суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог та прийнято нову про відмову в задоволенні позову в цій частині. Компенсовано військовій частині А3913 Міністерства оборони України 2816 грн 00 коп за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено в силі.
6. Не погоджуючись з постановами суду першої та апеляційної інстанції, позивач звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на часткове порушення судом першої інстанції та порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати - постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, а постанову апеляційного суду повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 липня 2017 року складено та затверджено акт проведення службового розслідування по факту виникнення конфліктної ситуації, в якому зазначено, що під час проведення розслідування не вдалося встановити ступінь і суть вини дисциплінарного проступку кожного з військовослужбовців через розбіжності в поясненнях старшого прапорщика ОСОБА_1 та старшого лейтенанта ОСОБА_2
8. 3 серпня 2017 року наказом командира військової частини А3913 № 631 "Про преміювання військовослужбовців військової частини за їх особистий внесок у загальні результати служби та виплату надбавки за виконання особливо важливих завдань військовослужбовцями за підсумками роботи у липні 2017 року", наказано виплатити премію у меншому розмірі - 90% від максимальної суми премії позивачу на підставі усної догани від 14 липня 2017 року.
9. Вважаючи дії відповідачів та прийняті рішення протиправними позивачка звернулася до суду з вказаним позовом.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Суд першої інстанції, визнаючи протиправним і скасовуючи спірний наказ в частині виплати позивачці в меншому розмірі суми премії виходив з того, що такий наказ не відповідає критеріям правомірності, що пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень, оскільки актом службового розслідування по факту виникнення конфліктної ситуації, встановлено, що під час проведення розслідування не вдалося встановити ступінь і суть вини дисциплінарного проступку кожного з військовослужбовців через розбіжності в наданих ними поясненнях.
11. В той же час, суд першої інстанції вказав на те, що складання акту за результатами службового розслідування по факту виникнення конфліктної ситуації є службовою діяльністю посадової особи на виконання своїх посадових обов`язків із збирання доказової інформації стосовно подій які мали місце.
12. Відповідно, при вирішенні питання щодо правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень суд може вирішувати питання лише щодо відповідності таких дій нормам чинного законодавства, однак не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
13. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині: визнання протиправними дії старшого лейтенанта ОСОБА_2 щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення усної догани та скасування запису внесеного у службову картку про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді усної догани; визнання одностороннім, упередженим, неповним та необ`єктивним проведення службового розслідування заступником командира батальйону охорони з морально-психологічного забезпечення військової частини А3913 майором ОСОБА_3 ; зобов`язання командування військової частини А3913 притягнути начальника РПДГ до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани за порушення Дисциплінарного статуту ЗСУ.
14. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволення позову в частині задоволених позовних вимог, виходив з того, що оголошена позивачці догана не скасована, а відповідач при прийнятті спірного наказу в частині виплати позивачці в меншому розмірі суми премії діяв відповідно до Інструкції про преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) військової частини - польова пошта В5082 діяв в межах та відповідно до своїх повноважень.
15. При цьому апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в іншій частині.
16. Також суд зазначив про відсутність підстав для стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем не зазначено факти заподіяння такої шкоди та не наведено доказів, на підтвердження вимог про стягнення моральної шкоди.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. В обґрунтування касаційної скарги позивачка посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права зазначила, що в письмових поясненнях свідків та безпосередніх учасників даної конфліктної ситуації не зазначено, що ОСОБА_2 віддав їй наказ.
18. Крім того, приймаючи рішення про накладення дисциплінарного стягнення не враховано характер та обставини військовослужбовця, тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби, порушено порядок виконання дисциплінарного стягнення, оскільки догану оголошено у присутності старшого солдата ОСОБА_4, звання якого є нижчим від її звання.
19. При цьому, не доведено в чому саме полягало порушення нею військової дисципліни чи громадського порядку, оскільки із пояснень ОСОБА_2 та свідків вбачається, що зауваження зроблено їй за погану поведінку, однак стягнення накладено за невиконання наказу.
20. Вважає, що дисциплінарне стягнення не мало нічого спільного із виконанням її обов`язків, а мало місце лише особисті неприязні стосунки ОСОБА_2 до неї та використання ним службового становища для зведення особистих рахунків із нею, оскільки незадовго до виникнення даної ситуації вона відмовлялася здавати кошти на ремонт приміщення в якому розміщена РПДГ, у зв`язку з чим вона неодноразово зверталась до військової прокуратури та військової служби правопорядку із заявами про вчинення ОСОБА_2 корупційних діянь.
21. Крім того, на думку скаржника, усна догана була оголошена їй з перевищенням наданої дисциплінарної влади, оскільки цього дня вона знаходилася в складі рятувальної пошуково-десантної групи та була підпорядкована командиру екіпажу ПРПС, а залучати членів льотних екіпажів та персоналу ПР і ПРПС та РПДГ до виконання інших обов`язків під час чергування забороняється.
22. У зв`язку з чим, скаржник вважає, що 14 липня 2017 року старший лейтенант ОСОБА_2 не був її начальником та, відповідно, не мав права віддавати їй будь-яких наказів, а міг лише вимагати дотримання військової дисципліни, громадського порядку і форми одягу, а також правил поведінки і військового вітання.
23. До того ж, як зазначає скаржник, апеляційний суд безпідставно послався на Інструкцію про преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) військової частини - польова пошта В5082, оскільки вона не могла бути допустимим доказом відповідно до статті 77 КАС України, з тих підстав, що також не покладена в основу спірного наказу про виплату премії у зменшеному розмірі.
24. Крім того, суд першої інстанції вирішуючи питання про стягнення витрат на правову допомогу неправильно застосував норми матеріального права та не врахував, що до складу витрат на правову допомогу входять також витрати за вчинення дій поза судовим засіданням, в той час як апеляційний суд, взагалі не зробив жодних правових висновків щодо даного питання.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
26. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV (далі - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
28. Відповідно до статті 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
29. Положенням статті 26 Статуту передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини, відповідно, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
30. Відповідно до статей 28, 29, 30 Статуту єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
31. За своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.
32. Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання.
33. За змістом статей 35, 36, 37 Статуту накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.
34. Командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.
35. За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.
36. Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: " Слухаюсь " і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
37. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов`язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
38. Під наказом розуміється одна із форм реалізації владних функцій, організаційно - розпорядчих або адміністративно - господарських обов`язків військової службової особи, змістом якої є пряма, обов`язкова для виконання вимога начальника про вчинення або не вчинення підлеглим (групою підлеглих) певних дій по службі. Під наказом розуміється також пряма вимога у вигляді розпорядження, вказівки, команди тощо.
39. За приписами статей 1, 2 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.