ПОСТАНОВА
Іменем України
26 вересня 2019 року
Київ
справа №802/1581/16-а
адміністративне провадження №К/9901/17943/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини 3008 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної Гвардії України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за заявою ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2017 року
I. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини 3008 Західного оперативно - територіального об`єднання Національної Гвардії України (далі - ВЧ 3008), в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо продовження строку дії контракту про проходження військової служби позивача понад встановлений строк на період до оголошення демобілізації; зобов`язати відповідача вчинити дії, спрямовані на його звільнення з військової служби у зв`язку із закінченням строку дії контракту.
2. Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 04 листопада 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.
3. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2017 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року у справі №802/1581/16-а на підставі пункту 5 частини п`ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Позивач звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2017 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року).
5. Ухвалою Верховного Суду України від 28 квітня 2017 року відкрито провадження за вказаною заявою.
6. У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання п.п. 1, 7 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України матеріали заяви ОСОБА_1 передано до Верховного Суду.
7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної заяви визначено наступну колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Білоус О.В., судді - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
8. На підставі Рішення зборів суддів Верховного Суду від 20 травня 2019 року №14, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В. та Розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року №523/0/78-19, призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг у справах, включених до реєстру №18532/19.
9. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 травня 2019 року адміністративна справа №802/1581/16-а була передана на розгляд колегії суддів: Губська О.А. (суддя-доповідач), Білак М.В., Калашнікова О.В.
10. Розгляд заяви ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом за правилами глави третьої Розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII, без повідомлення та виклику учасників справи.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. 11 вересня 2013 року між позивачем та ВЧ 3008 було укладено контракт про проходження військової служби у Збройних силах України.
12. Пунктом 3 контракту визначено, що контракт є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством за погодженням сторін на три роки. Таким чином, строк дії контракту закінчується 11 вересня 2016 року.
13. 13 липня 2016 року позивач звернувся до командира ВЧ 3008 із рапортом про розірвання контракту у зв`язку із закінченням його дії.
14. Наказом відповідача від 9 вересня 2016 року № 265 продовжено дію контракту позивача понад встановлений строк на період до оголошення демобілізації.
15. 20 вересня 2016 року на звернення позивача командиром ВЧ 3008 надана відповідь, що залишення його на службі не є протиправною дією та з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII) з 17 березня 2014 року і по теперішній час, не зважаючи на те що, у 2016 році рішення про проведення мобілізації не оголошувалось, воєнний стан не вводився, Національна гвардія України функціонує в умовах особливого періоду.
16. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
17. Позов обґрунтований тим, що у відповідача не було правових підстав для вчинення спірних дій щодо продовження строку дії контракту, оскільки на момент закінчення строку контракту, укладеного між ним та ВЧ 3008 11 вересня 2016 року, рішення про мобілізацію не приймалось та мобілізація не тривала, а тому і особливий період в Україні не починався та не діяв, що вказує на відсутність правових підстав відмовляти йому у звільненні та продовжувати строк дії контракту понад встановлений строк на період до оголошення демобілізації.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ
18. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди дійшли висновку, що відповідач, продовжуючи строк дії контракту позивача, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки особливий період настав під час дії контракту позивача, а тому такий контракт продовжується понад встановлений строк на період до оголошення демобілізації.
IV. ДОВОДИ ЗАЯВИ ПРО ПЕРЕГЛЯД
19. Позивач, посилаючись на наявність підстав, встановлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, а саме неоднакове застосування судом касаційної інстанції частини 9 статті 23 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2016 року, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2017 року у справі №802/1581/16-а та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
20. На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2016 року (К/800/16944/16), яка, на думку позивача, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції вищезазначеної норми матеріального права.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
21. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
23. Частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) обумовлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
24. Згідно з частиною шостою статті 2 Закону № 2232-XII до видів військової служби належить, серед іншого, військова служба за контрактом осіб офіцерського складу.
25. Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2232-XII Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
26. Згідно зі статтею 19 Закону № 2232-XII військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов`язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону.
27. Статтею 26 Закону № 2232-XII обумовлено порядок та підстави звільнення з військової служби.
28. Згідно з пунктом "б" частини другої вказаної статті Закону № 2232-XII звільнення зі служби військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, проводиться на підставах, передбачених частиною шостою, з урахуванням випадків, визначених частиною восьмою цієї статті.
29. Так, за змістом пункту "а" частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби: у зв`язку із закінченням строку контракту.
30. Водночас, відповідно до пункту 2 частини дев`ятої статті 23 Закону № 2232-XII, яка визначає строки військової служби, у разі настання особливого періоду, для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених абзацом другим частини третьої цієї статті та частиною восьмою статті 26 цього Закону.