ПОСТАНОВА
Іменем України
26 вересня 2019 року
Київ
справа №820/4063/18
адміністративне провадження №К/9901/2698/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку попереднього судового засідання у касаційній інстанції адміністративну справу № 820/4063/18
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року (колегія суддів: головуючий суддя: Тацій Л.В., судді: Подобайло З.Г., Григоров А.М.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 10 квітня 2018 року № 387 о/с про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ на капітана поліції ОСОБА_1, слідчого СВ Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 24 квітня2018 року № 9 о/с в частині звільнення позивача зі служби за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію";
1.3. поновити позивача на посаді слідчого СВ Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції ГУПН в Харківській області;
1.4. стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 24 квітня 2018 року до дня поновлення на роботі.
2. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вважає своє звільнення з займаної посади протиправним.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року позов задоволено повністю.
3.1. Скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 10 квітня 2018 року № 387 про накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ на капітана поліції ОСОБА_1, слідчого СВ Липецького відділення поліції Харківського ВП ГУНП в Харківській області.
3.2. Скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 24 квітня 2018 року № 96 о/с "по особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
3.3. Поновлено ОСОБА_1 на посаді слідчого СВ Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області.
3.4. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 24 квітня 2018 року до дня поновлення на роботі.
3.5. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем надано довідку від 07 лютого 2018 року про огляд його в цей день хірургом КЗОЗ "Харківська міська студентська лікарня", яка визнана судом належним доказом поважності причин відсутності на роботі, тому спірні накази відповідача є протиправними.
4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
4.1. Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно прийнято спірні накази, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
ІІІ. Касаційне оскарження
3. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати це рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
3.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що він був відсутній на службі безпідставно. Накази про звільнення відповідачем протиправно прийняті під час його перебування на лікуванні. Також вважає безпідставним застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення.
3.2. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, у якому останній висловив заперечення щодо змісту і вимог касаційної скарги. Також зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що довідка про огляд позивача лікарем-хірургом не є підтвердженням поважної причини відсутності на службі. Звертає увагу, що доводи, якими позивач обгрунтовує касаційну скаргу не були предметом розгляду даної справи в судах попередніх інстанціях з причини неповідомлення їх позивачем суду, а тому не можуть братися до уваги судом касаційної інстанції.
3.3. За цих обставин вважає, що касаційна скарга позивача є необґрунтованою, у зв`язку з чим підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. З 03 серпня 2005 року по 06 листопада 2015 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07 листопада 2015 року - в Національній поліції в спеціальному званні "капітан поліції", зокрема, на посаді слідчого СВ Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області.
5. Наказом № 387 від 10 квітня 2018 року за підписом начальника ГУНП в Харківській області позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, що виразилось у відсутності на службі 07 лютого 2018 року без поважних причин, тобто прогулах у вигляді звільнення за статтею 77 пункту 6 розділу 1 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
6. Наказом №96 о/с Головного управління національної поліції в Харківській області позивача звільнено з посади слідчого СВ Липецького відділення поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області згідно з Законом України від 02 липня 2015 року № 580-8 "Про Національну поліцію" у запас Збройних сил за пунктом 6 частини першої статті 77 у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
7. Не погодившись з наказами Головного управління Національної поліції в Харківській області від 10 квітня 2018 року № 387 о/с та від 24 квітня 2018 року № 9 о/с в частині його звільнення зі служби за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
8. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
10. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
11. За приписами статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
12. Спеціальним законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України є Закон України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 р. № 580-VIII.
13. Відповідно до частини 1 статті 2 цього Закону, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
14. Статтею 3 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
15. Згідно з пунктам 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
16. Відповідно до статті 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
17. Згідно з пунктом 9 Розділу ІІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23 грудня 2015 року № 901-VIII, до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
18. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року № 3460 службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
19. Статтею 5 названого Закону визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
20. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу.
21. Відповідно до статті 12 зазначеного Закону, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
22. Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", яка визначає, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
23. Згідно з частиною першою 1 статті 18 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.
24. Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" установлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
VI. Позиція Верховного Суду
25. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.
26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом цього спору є правомірність та обґрунтованість дій відповідача щодо звільнення позивача зі служби в органах поліції.
27. Судом встановлено, що позивач згідно графіку чергування повинен був 07 лютого 2018 року заступити на чергування, але до Липецького відділення поліції Харківського ВП ГУНП в Харківській області, тобто за місцем роботи не прибув, про що начальником СВ Липецького відділу поліції Лукяновим І.В. складено 07 лютого 2018 року два рапорти. У вказаних рапортах також зазначено про те, що на телефонні дзвінки позивач не відповідав, при виїзді за місцем проживання позивача двері домоволодіння ніхто не відчинив, сусіди повідомили, що тривалий час не спілкувались з позивачем, а його батьки в телефонній розмові пояснили, що також не знають місцезнаходження сина.