1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



24 вересня 2019 року

Київ

справа №2а-6521/11/1470

касаційне провадження №К/9901/817/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Людмилівський елеватор" (далі - Товариство) на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2014 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Людмилівський елеватор" до Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Миколаївській області (далі - Інспекція), правонаступником якої є Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі - Управління), про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,



секретар судового засідання Савченко А.А.



УСТАНОВИВ:



У вересні 2011 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.07.2011 № 0000122300 та від 30.08.2011 № 0000172300; встановити відсутність компетенції (повноважень) у Інспекції на визнання правочинів такими, що укладені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства.



Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 25.10.2011 позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 27.07.2011 № 0000122300 та від 30.08.2011 № 0000172300, прийняті Інспекцією.



Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 06.02.2013 скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.



Товариство звернулось до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2013 за нововиявленими обставинами, яку обґрунтувало тим, що 04.03.2013 директору Товариства була надана можливість ознайомитись з висновком судово-економічної експертизи № 2/60 від 27.12.2012, проведеної експертом Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України в Миколаївській області в рамках досудового розслідування № 32012160000000006 від 21.11.2012 за фактом умисного ухилення службовими особами Товариства від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, яке базується на матеріалах перевірок Товариства, результати яких оформлені актами від 15.04.2011 № 41/23-110/34355917 та від 08.07.2011 № 13/23-016/34355917. Згідно вказаного висновку судово-економічної експертизи № 2/60 від 27.12.2012, висновки акту перевірки від 08.07.2011 № 13/23-016/34355917 на суму 1355399,70 грн. документально та нормативно не підтверджуються, що є нововиявленою обставиною, яка не була відома Товариству під час розгляду справи № 2а-6521/11/1470 Одеським апеляційним адміністративним судом та мала б принципово важливе та вирішальне значення при ухваленні судом апеляційної інстанції рішення по суті спору.



Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.02.2014 заяву Товариства про перегляд постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2013 за нововиявленими обставинами залишив без задоволення.



Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтоване тим, що обставина, на яку посилається Товариство, а саме - висновок судової експертизи, не є нововиявиявленою обставиною, оскільки висновок експерта є одним із засобів доказування, який не має для суду наперед встановленої сили і оцінюється останнім окремо та у сукупності з іншими доказами при вирішенні справи, що випливає з положень статей 69, 82, 86 Кодексу адміністративного судочинства України.



Товариство оскаржило ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2014 до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 04.03.2013 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.



Обґрунтовуючи невідповідність ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2014 нормам процесуального права, Митниця посилається на те, що в силу положень пункту 4 частини 2 статті 248 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки був складений експертом станом на дату ухвалення постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2013 та містив інформацію щодо предмета доказування у даній справі, зокрема, щодо факту правомірного відображення Товариством господарських операцій з ТОВ "АТД Пігмаліон", ТОВ "Дельфа-М", ТОВ "Мар-Та" і ТОВ "Спец-Агро", проте про існування якого Товариство дізналось лише під час допиту слідчим директора Товариства.


................
Перейти до повного тексту