ПОСТАНОВА
Іменем України
26 вересня 2019 року
Київ
справа №809/40/16
касаційне провадження №К/9901/25783/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Долинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 (суддя Боршовський Т.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016 (головуючий суддя - Попко Я.С., судді: Сеник Р.П., Сапіга В.П.) у справі № 809/40/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Доміон ЛТД" до Долинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Доміон ЛТД" звернулося з позовом до Долинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування рішення від 16.12.2015 № 0004/09-05-210/34535889 про застосування фінансових санкцій в загальній сумі 27000 грн.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 02.03.2016 позов задовольнив.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.09.2016 залишив постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 без змін.
Долинська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016 та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР, статті 226 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статтей 7, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, наголошує на тому, що матеріалами справи повністю підтверджується допущення позивачем порушень щодо здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від мінімальних роздрібних цін, а також щодо реалізації алкогольного напою, маркованого маркою акцизного податку попереднього зразка, поза терміном придатності, у зв`язку з чим прийняття оскарженого рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є обґрунтованим.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Посадовими особами Долинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на підставі наказу від 27.11.2015 № 511 та направлень на перевірку від 24.11.2015 №№ 593, 594 було проведено відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактичну перевірку господарської одиниці - магазину № 51 "Наш край", що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Доміон ЛТД".
За результатами такого контрольного заходу оформлено акт від 02.12.2015 №144/09-19-21-11/1/34335889.
На підставі зафіксованих у вказаному акті висновків відповідачем прийнято рішення від 16.12.2015 №0004/09-05-210/34535889 про застосування до позивача на підставі статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 27000 грн., в тому числі:
в сумі 10000 грн. за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої, а саме: згідно з контрольною стрічкою від 07.09.2015 № 157 із застосуванням реєстратора розрахункових операцій 3000091371 реалізовано одну пляшку вина ігристого "Маренго" місткістю 0, 75 л. за ціною 48,99 грн.;
в сумі 17000 грн. за здійснення реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме: 25.11.2015 реалізовано одну пляшку настоянки "На березових бруньках "Медова з перцем" місткістю 0,5 л. міцн. 40 % з датою виготовлення 23.09.2013, на якій розміщена акцизна марка серії ААБФ 0709818 09/13 з вказівкою терміну придатності - 9 місяців з дати виробництва.
Позивач листом від 02.12.2015 №114 повідомив Долинську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про те, що за результатами контрольної ревізії алкогольної продукції виявлено пересорт двох позицій товарів, а саме: 1) коньяк "Жатон" 0,23 3* V.S.; 2) вино ігристе "Маренго" напівсолодке біле місткістю 0,75 л. У зв`язку з цим, з 1 по 11 вересня 2015 року фактично було продано одинадцять пляшок коньяку за кодом напою ігристого "Маренго".
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з недоведеності відповідачем допущення позивачем порушень щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни, оскільки під час проведення перевірки відповідачем не проводилася контрольна розрахункова операція, не досліджувалися контрольні стрічки за 07.09.2015, книга обліку розрахункових операцій за вказаний період, що свідчить про фактичне проведення документальної невиїзної перевірки. Також суди вказали на те, що чинне законодавство відносить до немаркованих алкогольних напоїв вичерпний перелік підакцизних товарів, в якому відсутні алкогольні напої, марковані марками акцизного податку попереднього зразка з порушенням терміну придатності для споживання.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
У відповідності до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності, зокрема, такої обставини: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.
Згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, посадовими особами податкового органу 25.11.2015 було здійснено вихід за адресою господарської одиниці, належної позивачу, з метою проведення на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактичної перевірки. При цьому, посадовими особами відповідача було дотримано вимоги щодо пред`явлення передбачених пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України документів (копія наказу, направлення, службові посвідчення). Більше того, позивачем допущено посадових осіб контролюючого органу до проведення контрольного заходу, зокрема, продавцем надавалися письмові пояснення, посадові особи отримували від позивача певні первинні документи. Позивач своїм правом на подання письмових заперечень на акт перевірки не скористався.
Вищевикладені обставини спростовують висновки судів попередніх інстанцій щодо проведення відповідачем у спірному випадку документальної невиїзної перевірки.
З приводу висновків суду щодо здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Доміон ЛТД" роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої, що слугувало підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10000 грн. рішенням від 16.12.2015 № 0004/09-05-210/34535889, суд касаційної інстанції зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів на рівні 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабінету Міністрів України відповідно до частини десятої статті 18 цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.
Відповідно до додатку до вказаної Постанови з 01.09.2015 роздрібна ціна, що застосовується до вина у скляній тарі місткістю 0,75 л, складає 49,9 грн.
Пунктом 2 Примітки Додатку передбачено, що мінімальна роздрібна ціна на вина у тарі місткістю менше ніж один літр розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари, поділений на 0,7.
Таким чином, реалізація у порядку роздрібної торгівлі вина у тарі місткістю 0,75 л за ціною, нижче 53,46 грн. (49,9 х 0,75/0,7), є підставою для відповідальності у вигляді штрафу на рівні 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Надаючи оцінку обставинам справи в частині допущення позивачем вищезазначених порушень, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що податковим органом встановлено факт реалізації 07.09.2015 позивачем вина ігристого "Маренго" місткістю 0,75 л за ціною 48,99 грн. (тобто нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни) на підставі інформації з бази даних контролюючого органу, а не на підставі проведеної контрольної закупки, дослідження контрольних стрічок за 07.09.2015 або Книги обліку розрахункових операцій за цей період.
Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що зміст положень статей 11, 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи в судах попередніх інстанцій) зобов`язує суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.
При цьому суд не може обмежити право податкового органу довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що були наявні у нього під час прийняття оскаржуваного акта індивідуальної дії.
Право долучати до матеріалів справи докази на підтвердження достовірності встановлених під час перевірки обставин може бути реалізоване податковим органом на усіх стадіях судового процесу, на яких допускається можливість їх подання.
Своєю чергою, суд зобов`язаний співставити відомості, покладені в основу оскаржуваного акта індивідуальної дії, з встановленими під час розгляду справи із застосуванням передбачених процесуальним законом заходів обставинами.