ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2019 року
Київ
справа №802/160/16-а
адміністративне провадження №К/9901/12672/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції в Житомирській області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року (суддя Чернюк А.Ю.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року (судді: Ватаманюк Р.В., Мельник - Томенко Ж.М., Сторчак В.Ю.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції в Житомирській області про визнання неправомірною бездіяльності,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції в Житомирській області (далі - відповідач), в якому, просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо виконання виконавчого листа Апеляційного суду Вінницької області від 20 січня 2010 року № 10 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 18 256,00 грн. завданої матеріальної та 100 000 грн. моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем не було вчинено жодних дій щодо виконання виконавчого листа, виданого Апеляційним судом Вінницької області від 20 січня 2010 року № 1-10 -2009р. у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позов суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, дійшли висновку про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень через невиконання ним рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 18 256,00 грн. завданої матеріальної та 100 000 грн. моральної шкоди.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Богунський відділ державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції в Житомирській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року і прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Позивач зазначає, що 14 березня 2011 року в порядку статей 17-19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено боржнику для виконання та стягувачу ( ОСОБА_1 ) для відома.
16 серпня 2011 року державним виконавцем відповідно до вимог статті 68 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_2 , копію якої за вихідним № 41131/2 від 16.08.2011 року направлено на виконання до Житомирської установи виконання покарань № 8. В постанові вказано, що відрахування потрібно здійснювати в розмірі 50 % та кошти, утримані з засудженого направляти на адресу стягувача.
Скаржник вказував, що в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем проводилися перевірки бухгалтерії на правильність відрахування коштів із заробітної плати боржника (засудженого). Проте, згідно з повідомлень з Житомирської установи виконання покарань управління державної пенітенціарної служби України в Житомирської області (№ 8) ОСОБА_2 працевлаштований, однак утримання не проводяться, у зв`язку з малим розміром заробітної плати.
При цьому, виконавчою службою виявлено, що належного боржнику майна, на праві власності не виявлено.
Також скаржник у касаційній скарзі вказав, що всі виконавчі дії з перевірки майнового стану боржника та накладання арешту на майно, були здійсненні відділом Козятинського міського управління юстиції за попереднім місцем його реєстрації до взяття під варту. Проте, майна на праві власності не виявлено, тому, постановою від 26 березня 2010 року закінчено виконавче провадження відповідно до пункту 10 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Виконавчий лист направлено для подальшого виконання за місцем відбування покарання засудженого до Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, а після вибуття до Житомирської установи виконання покарань № 8 до Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції відповідно.
Також в ході проведення виконавчих дій встановлено, що боржник частково погасив борг в сумі 200,00 грн., що підтверджується платіжним доручення № 6 від 01 лютого 2016 року.
На переконання скаржника, відділом ДВС здійсненні всі необхідні виконавчі дії з реалізації виконання виконавчого листа виданого Апеляційним судом Вінницької області від 20 січня 2010 року № 1-10 у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 Тому з боку виконавчої служби, протиправна бездіяльність відсутня.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти задоволення касаційної скарги на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року та вважає вказані рішення законними і обґрунтованими.
Рух касаційної скарги
Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України ухвалою від 23 листопада 2016 року відкрив касаційне провадження на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року.
15 березня 2018 року касаційні скарги передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Білоус О.В., (судді) Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Загороднюк А.Г. (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Соколов В.М.
Сторони не заявляли клопотання про розгляд справи за їх участю.
Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року прийнято адміністративну справу до провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами встановлено, що вироком Апеляційного суду Вінницької області від 19 травня 2009 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 18 256,33 грн. завданої матеріальної та 100 000,00 грн. моральної шкоди.
На виконанні у ВДВС Козятинського МРУЮ Вінницької області перебував виконавчий лист Апеляційного суду Вінницької області № 1-10 від 20 січня 2010 року про стягнення з засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 18 256,33 грн. завданої матеріальної та 100 000,00 грн. моральної шкоди.
Боржником добровільно рішення суду не виконано.
26 березня 2010 року постановою Старміського відділу ДВС Вінницького МУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", та направлено виконавчий лист до Староміського відділу ДВС Вінницького МУЮ для його виконання за належністю за місцем відбування покарання боржника у Вінницьку установу виконання покарань № 1 за адресою м. Вінниця, вул. Островського, 1.
Державним виконавцем Староміського відділу ДВС Вінницького МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено розпорядження до бухгалтерії Вінницької установи виконання покарань № 1 для утримання коштів із заробітної плати боржника.
Відповідно до повідомлення з бухгалтерії Вінницької установи виконання покарань № 1, утримань за виконавчим листом не проводилось, у зв`язку з відсутністю роботи та доходів. Також стало відомо, що боржник вибув для подальшого відбування міри покарання до Житомирської установи виконання покарань № 8 за адресою м. Житомир вул. Ватутіна, 172.
09 лютого 2011 року Староміським відділом ДВС Вінницького МУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно з пунктом 10 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" та направлено виконавчий лист для виконання до Богунського відділу ДВС Житомирського МУЮ за належністю за місцем відбування міри покарання боржника у Житомирську установу виконання покарань № 8 з відміткою про те, що утримань по вказаному виконавчому листу не проводилось.
14 березня 2011 року Богунським відділом державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції в Житомирській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 28224664 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Апеляційним судом Вінницької області № 1-10 від 20 січня 2010 року відповідно до статті 25 Закону України "Про виконавче провадження".
16 серпня 2011 року державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби направлено до Житомирської установи виконання покарань № 8 постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника, де вказано, що відрахування із заробітної плати необхідно здійснювати в розмірі 50 % та кошти, утримані з засудженого направляти на адресу стягувача.
У повідомленні Житомирської установи виконання покарань № 8 від 01 лютого 2016 року зазначено, що на особовий рахунок засудженому від родичів надійшли кошти в сумі 200,00 грн. Боржником подано заяву до бухгалтерії Житомирської установи виконання покарань № 8 щодо перерахування вищевказаних коштів на користь позивача в рахунок погашення вищевказаного боргу. Платіжним дорученням № 6 від 01 лютого 2016 кошти в сумі 193,50 грн. перераховані на поштову адресу позивача, а кошти в сумі 6,50 грн. сплачено як поштовий збір.
03 березня 2016 року листом з Житомирської установи виконання покарань № 8 повідомлено, що станом на 04 березня 2016 року засуджений працевлаштований на підприємстві установи на посаді підсобного працівника, однак утримань останнього не проводилось, у зв`язку з малим розміром заробітної плати та першочерговими утриманнями, пов`язаними з утриманням засудженого в місцях позбавлення волі (харчування, комунально-побутові послуги, одяг, взуття, білизна та інші надані послуги).
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиконання вироку Апеляційного суду Вінницької області від 20 січня 2010 року № 10 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 18 256,00 грн. завданої матеріальної та 100 000 грн. моральної шкоди протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
Згідно з частиною першою статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вживати заходів щодо примусового виконання рішень, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".
Частиною другою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" вказано, що у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.