Постанова
Іменем України
17 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 326/443/15-к
провадження № 51-66км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Ємця О. П., Щепоткіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Ткачук Г. В.,
захисника Усенка Ю. Д.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12012080340000019 від 23 листопада 2012 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя
АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених частинами 2, 3 ст. 191, ст. 356 КК України,
за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1, його захисника - Усенка Ю. Д., потерпілого ОСОБА_2 та цивільного позивача Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Восток" (далі - ПСП АФ "Восток") в особі ОСОБА_2 на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 26 вересня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 квітня 2016 року ОСОБА_1 визнано невинуватим за частинами 2 і 3 ст. 191 КК України та виправдано через недоведеність вчинення ним інкримінованих злочинів.
Цим же вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ст. 356 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.
На підставі ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України.
Задоволено частково цивільний позов ПСП АФ "Восток" істягнуто з
ОСОБА_1 на користь зазначеного підприємства 61 784 грн у рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.
Задоволено частково цивільний позов ОСОБА_2 істягнуто на користь останнього з ОСОБА_1 10 000 грн у рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Прийнято рішення щодо процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 26 вересня 2018 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 11 липня 2009 року в період з 09:00 до 14:00, будучи директором та засновником ПСП АФ "Союз", самовільно, всуперечустановленому законом порядку, достовірно знаючи, що врожай на полях ДП № 2 пай № 16 пл. 8 га,
ДП № 3 пай № 35 пл. 6,68 га, ДП № 4 пай № 39 пл. 8,18 га на території Андріївської сільської ради Бердянського району Запорізької області належить ПСП АФ "Восток", діючи з особистих корисливих мотивів, надав усну вказівку працівникам ПСП АФ "Союз" ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які булив його підпорядкуванні, зібративрожай ярого ячменю з вищевказаних земельних ділянок належними зазначеному підприємству комбайнами та, незважаючи на те, що правомірність збору врожаю оспорював директор ПСП АФ "Восток" ОСОБА_2, уприсутності останнього здійснив збирання зазначеного врожаю та обернув його на свою користь, таким чином заподіявши власнику ПСП АФ "Восток" в особі потерпілого ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 29 192 грн.
Крім того, 12 вересня 2009 року в період з 09:00 до 11:00 ОСОБА_1 за аналогічних обставин здійснив збирання врожаю насіння соняшника з полів
ДП № 27 пай № 341 пл. 6,5168 га та ДП № 27 пай № 342 пл. 8,3014 га в кількості 11,2 т та обернув цей врожай на свою користь, таким чином заподіявши власнику ПСП АФ "Восток" в особі потерпілого ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 32 592 грн.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 спочатку було пред`явлено обвинувачення в тому, що він 11 липня 2009 року в період з 09:00 до 14:00, будучи директором та засновником ПСП АФ "Союз", тобто службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, усвідомлюючи протиправність своїх дій та достовірно знаючи, що врожай на полях ДП № 2 пай № 16 пл. 8 га, ДП № 3 пай № 35 пл. 6,68 га, ДП № 4 пай № 39 пл. 8,18 га на території Андріївської сільської ради Бердянського району Запорізької області належить ПСП АФ "Восток", яке використовує вказані земельні ділянки на законних підставах, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та обернення його на свою користь, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, всупереч чинному законодавству України, використовуючи повноваження засновника ПСП АФ "Союз", надав усну вказівку працівникам цього підприємства ОСОБА_5 і ОСОБА_6 зібрати врожай ячменю з вищевказаних земельних ділянок комбайнами "Полесье GS 812" та "СК-4 "Нива", які належать на праві приватної власності ПСП АФ "Союз", і, незважаючи на законні вимоги директора ПСП АФ "Восток" ОСОБА_2 припинити збір врожаю, у присутності останнього незаконно здійснив на зазначених полях збирання врожаю зернових культур, а саме 43,8 т ярого ячменю (вартістю 900 грн за 1 т), заволодів цим врожаєм, обернув його на свою користь та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав законному власнику ПСП АФ "Восток" в особі потерпілого ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 39 420 грн.
Крім того, ОСОБА_1 обвинувачено в тому, що він 12 вересня 2009 року в період з 09:00 до 11:00, будучи засновником ПСП АФ "Союз", тобто як службова особа, наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, усвідомлюючи протиправність своїх дій і достовірно знаючи, що врожай на полях ДП № 27 пай № 341 пл. 6,5168 га та ДП № 27 пай
№ 342 пл. 8,3014 га на території Андріївської сільської ради Бердянського району Запорізької області належить ПСП АФ "Восток", яке використовує вказані земельні ділянки на законних підставах, діючи умисно, з особистих корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та обернення його на свою користь, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, всупереч чинному законодавству України, використовуючи повноваження засновника ПСП АФ "Союз", надав усну вказівку працівникам цього підприємства ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які перебувають у його підпорядкуванні, зібрати врожай соняшнику з вищевказаних земельних ділянок комбайном "Полесье GS 812", який належить на праві приватної власності
ПСП АФ "Союз", незважаючи на законні вимоги директора ПСП АФ "Восток" ОСОБА_2 припинити збір врожаю, та в присутності останнього незаконно здійснив на зазначених полях збирання врожаю зернових культур, а саме 15,3 т насіння соняшнику (вартістю 2390 грн за 1 т), заволодів цим врожаєм, обернув його на свою користь і розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав законному власнику ПСП АФ "Восток" в особі потерпілого ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 38 468 грн.
Ці дії ОСОБА_1 орган досудового розслідування кваліфікував за ч. 2
ст. 191 та ч. 3 ст. 191 КК України відповідно.
Під час судового розгляду прокурор у порядку, передбаченому ст. 338 КПК України, змінив обвинувачення ОСОБА_1 на ст. 356 КК України як самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим підприємством, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам власника.
Потерпілий ОСОБА_2, користуючись своїм процесуальним правом, підтримав обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі за ч. 2 ст. 191 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також за ч. 3 ст. 191 цього Кодексу - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно.
Вимоги, викладені у касаційних скаргах, та узагальнені доводи осіб, які їх подали, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального закону, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, вважає, що вирок місцевого суду в частині його засудження за ст. 356 КК України й ухвала апеляційного суду про залишення без зміни вироку є незаконними та необґрунтованими, а тому просить скасувати постановлені у кримінальному провадженні судові рішення і постановити нове рішення, яким закрити кримінальне провадження щодо нього за ст. 356 КК України через відсутність у його діях складу вказаного злочину.
Обґрунтовуючи свої вимоги, засуджений зазначає про те, що він не є суб`єктом складу злочину, передбаченого ст. 356 КК України, оскільки, будучи директором та засновником ПСП АФ "Союз", діяв як службова особа, а тому його дії слід кваліфікувати як дії службової особи за відповідними статтями КК України.
Крім того, він у ході збирання врожаю ячменю та соняшнику виконував рішення депутатів Андріївської сільської ради, що підтверджується показаннями свідків, а тому вважає, що в його діях відсутній умисел на незаконне заволодіння чужим майном з метою обернення його на свою користь.
У зв`язку з тим, що в матеріалах кримінального провадження відсутня заява потерпілого ОСОБА_2 про притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 356 КК України згідно з ч. 4 ст. 26, ч. 1 ст. 478 КПК України, засуджений ОСОБА_1 вважає, що відсутні підстави для кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Апеляційний суд, на думку засудженого, формально зазначивши у своєму рішенні доводи, викладені в його апеляційній скарзі, всупереч вимогам ч. 2
ст. 419 КПК України належним чином їх не перевірив і не навів належних мотивів на їх спростування.
У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат
Усенко Ю. Д., посилаючись на порушення норм процесуального закону, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, вважає, що вирок місцевого суду в частині засудження його підзахисного за ст. 356 КК України й ухвала апеляційного суду про залишення без зміни вироку є незаконними та необґрунтованими, а тому просить скасувати постановлені у кримінальному провадженні судові рішення і постановити нове судове рішення, яким закрити кримінальне провадження щодо нього за ст. 356 КК України через відсутність у діях ОСОБА_1 складу вказаного злочину.
При цьому доводи у касаційній скарзі захисника аналогічні доводам, викладеним у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1
У запереченні на касаційну скаргу захисника Усенка Ю. Д. потерпілий
ОСОБА_2 , посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, по суті просить залишити її без задоволення.
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_2, посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати постановлені у кримінальному провадженні судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, потерпілий фактично посилається на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, наводить доводи стосовно передчасності висновку місцевого суду про виправдання ОСОБА_1 через недоведеність винуватості останнього у вчиненні злочинів, передбачених частинами 2 і 3 ст. 191 КК України.
Апеляційний суд, як вважає потерпілий, формально зазначивши у своєму рішенні доводи, викладені в його апеляційній скарзі, всупереч вимогам ч. 2
ст. 419 КПК України належним чином їх не перевірив і не навів належних мотивів на їх спростування.
У касаційній скарзі цивільний позивач ПСП АФ "Восток" в особі директора ОСОБА_2,посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати постановлені у кримінальному провадженні судові рішення в частині вирішення цивільного позову (у частині часткового задоволення цивільного позову ПСП АФ "Восток") та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Суть доводів касаційної скарги зводиться до того, що місцевий суд у результаті розгляду цивільного позову ПСП АФ "Восток" у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1, не зваживши на те, що з моменту вчинення останнім злочину пройшов тривалий час, не мотивувавши свого рішення, безпідставно не врахував положень статей 22, 1192 ЦК України, якими передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна. Апеляційний суд належно не перевірив доводів у апеляційній скарзі цивільного позивача та не зазначив в ухвалі підстав, на яких апеляційну скаргу визнав необґрунтованою.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Прокурор вважала, що доводи, викладені у касаційних скаргах учасників кримінального провадження, є безпідставними, а тому просила скарги залишити без задоволення, а постановлені у кримінальному провадженні судові рішення -без зміни.
Захисник Усенко Ю. Д. підтримав касаційні скарги сторони захисту та просив їх задовольнити. Касаційні скарги потерпілого ОСОБА_2 та цивільного позивача ПСП АФ "Восток" просив залишити без задоволення через безпідставність їх доводів.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 вказаної норми КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Тобто касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у самоправстві, тобто самовільному, всупереч установленому законом порядку, вчиненні будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим підприємством, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам власника за обставин, установлених судом, є правильним, відповідає встановленим місцевим судом фактичним обставинам кримінального провадження, обґрунтований сукупністю доказів, які належно оцінено та детально викладено у вироку.
У касаційній скарзі захисник та засуджений наголошують на тому, що останній не є суб`єктом складу злочину, передбаченого ст. 356 КК України, оскільки він, будучи директором та засновником ПСП АФ "Союз", діяв як службова особа, а тому його дії слід кваліфікувати як дії службової особи за відповідними статтями КК України. Однак такі доводи сторони захисту про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ст. 356 КК України були предметом перевірки апеляційним судом, який обґрунтовано визнав їх безпідставними, з чим погоджується й колегія суддів касаційного суду.