Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н. С.,
судді: Голубицький С. С.,
Шевченко Т. В.,
секретар судового засідання Безкровний С. О.,
учасники судового провадження:
прокурор Дронова І. С.,
захисник Ліннік М. С. (в режимі відеоконференції),
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Придніпровського районного суду міста Черкаси від 05 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 14 грудня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013250050000289,
стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в селищі Тіньки Чигиринського району Черкаської області, засудженого за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
1. Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала
Прокурор у касаційній скарзі виклала вимогу до суду касаційної інстанції про скасування оскаржуваних судових рішень з подальшим призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого через м`якість, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Зауважує, що необґрунтоване рішення суду про кваліфікацію дій обвинуваченого за статтею КК України про менш тяжкий злочин, яке полягає у незастосуванні судом закону, який підлягав застосуванню, зокрема ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України та застосування закону, який не підлягав застосуванню - ч. 1 ст. 121 КК України, призвело до невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого та до уникнення ним справедливого покарання, недотримання судом положень статей 50, 65 КК України.
Стверджує, що суд вибірково підійшов до оцінки окремих доказів, надавши перевагу одним і без наведення мотивів, які б вказували на їх недостовірність, недопустимість чи суперечність, не взяв до уваги інші, поза увагою залишено показання свідків, експерта, дані висновку додаткової судово-медичної експертизи, що свідчить про численні порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема статей 370, 374, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), які перешкодили апеляційному суду повно і всебічно переглянути провадження, ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а тому відповідно до статей 412, 438 КПК України такі порушення є істотними.
В запереченні на касаційну скаргу прокурора, захисник Ліннік М. С., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, вказує на безпідставність таких доводів прокурора. На думку сторони захисту, яка повністю погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, судові рішення є досить аргументованими та докладно мотивованими, а тому заявлені вимоги сторони обвинувачення вважає такими, що не підлягають задоволенню.
2. Зміст оскаржуваних судових рішень, встановлених судами обставин та пред`явленого обвинувачення ОСОБА_1 органами досудового слідства
2.1 Суд першої інстанції, рішення якого оскаржується
За вироком Придніпровського районного суду міста Черкаси від 05 лютого 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на шість років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Чигиринського районного суду Черкаської області від 20 травня 2014 року у вигляді одинадцяти років шести місяців і остаточно призначено покарання строком на тринадцять років позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому, до набрання вироком законної сили, залишено попередній - тримання під вартою.
Строк відбування покарання ухвалено рахувати з 02 червня 2013 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано обвинуваченому ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення в строк покарання із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 06 травня 2017 року по 21 червня 2017 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати із залучення експерта в розмірі 1295,5 грн.
Вироком суду також вирішено долю речових доказів.
2.2 Суд апеляційної інстанції, рішення якого оскаржується
За ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 14 грудня 2018 року постановлено апеляційні скарги захисника Лінніка М. С. в інтересах ОСОБА_1 та прокурора Черкаської місцевої прокуратури залишити без задоволення, а вирок Придніпровського районного суду міста Черкаси від 05 лютого 2018 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано обвинуваченому ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення в строк покарання із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 21 червня 2017 року по 14 грудня 2018 року.
2.3 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
ОСОБА_1 визнаний винуватим та засуджений за те, що він 28 січня 2013 року приблизно о 23 годині 00 хвилин, знаходячись в кімнаті кухні будинку АДРЕСА_1, за місцем проживання потерпілого ОСОБА_2, в ході конфлікту, який виник на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з потерпілим під час спільного розпивання спиртних напоїв, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс 15 ударів ножем в область передньої поверхні грудної клітки зліва, задньої бокової поверхні грудної клітки зліва та шиї, чим спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді ран грудної клітки зліва, які проникають в плевральну порожнину з ушкодженням лівої легені та попаданням крові і повітря в плевральну порожнину (гемопневмоторакс), які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 84 м/д від 15 березня 2013 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних в момент заподіяння; непроникаючих ран м`яких тканин грудної клітки зліва, ран шиї, які згідно з висновком вищезазначеної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
2.4 Пред`явлене обвинувачення ОСОБА_1, що не знайшло свого підтвердження в суді
Досудовим розслідуванням встановлено, що 28 січня 2013 року приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись в кімнаті кухні будинку АДРЕСА_1, за місцем проживання потерпілого ОСОБА_2, в ході конфлікту, під час спільного розпивання спиртних напоїв, за раптово виниклим умислом, направленим на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2, умисно, з метою заподіяння смерті останньому, наніс йому 15 ударів ножем в життєво важливі органи, а саме: в область передньої поверхні грудної клітки зліва, задньої бокової поверхні грудної клітки зліва та шиї, чим спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді ран грудної клітки зліва, які проникають в плевральну порожнину з ушкодженням лівої легені та попаданням крові і повітря в плевральну порожнину (гемопневмоторакс), які згідно висновку судово-медичної експертизи № 84 м/д від 15 березня 2013 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних в момент заподіяння; непроникаючих ран м`яких тканин грудної клітки зліва, ран шиї, які згідно висновку вищезазначеної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Виконавши всі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а злочин не довів до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілий 29 січня 2013 року був доставлений до Комунального закладу "Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги" Черкаської міської ради, де йому надали необхідну медичну допомогу.
Таким чином, протиправні дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
3. Доводи інших учасників судового провадження
Прокурор у засіданні суду касаційної інстанції підтримала касаційну скаргу частково та просила направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Захисник заперечив доводам касаційної скарги прокурора з міркувань їх необґрунтованості.
4. Джерела права й акти їх застосування
4.1 Кримінальний кодекс України
4.1.1 Стаття 15. Замах на злочин
Частина 1. Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
Частина 2. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
4.1.2.Стаття 24. Умисел і його види
Частина 2. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
4.2 Кримінальний процесуальний кодекс України
4.2.1 Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення
Частина 1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.