Постанова
Іменем України
26 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 520/9927/18
провадження № 61-11144св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на постанову Одеського апеляційного суду від 15 травня 2019 року у складі колегії суддів: Журавльова О. Г., Комлевої О. С., Кравця Ю. І.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1, заінтересована особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - ГУ ДМС України в Одеській області), звернувся в суд з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є громадянином України, який з 19 березня 1986 року по цей час проживає на території України. У 1996 році отримав паспорт громадянина України. Згідно висновку ГУ ДМС України в Одеській області від 26 серпня 2016 року паспорт заявника серія НОМЕР_1 визнано недійсним та таким, що був виданий з порушенням вимог законодавства. Встановлення саме такого факту є необхідним для підтвердження набутого заявником громадянства України.
Заявник просив встановити факт його постійного проживання на території України за адресою: АДРЕСА_1 з 19 березня 1986 року по дату звернення з заявою та на момент проголошення України незалежною державою 24 серпня 1991 року і набрання чинності Законом України "Про громадянство України" від 13 листопада 1991 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2018 року залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України.
Постановою Одеського апеляційного суду від 15 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2018 року скасовано. Направлено цивільну справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції щодо наявності спору про право у цій справі є передчасними, при цьому посилання суду на постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року у справі № 815/7480/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування висновку Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області № 239/2016 року за результатами службового розслідування щодо підстав оформлення паспорта громадянина України відносно ОСОБА_1, якою зроблено висновки щодо необхідності відмови ОСОБА_1 у задоволенні позову, як на підставу залишення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду є передчасними, оскільки в зазначеному судовому рішенні вирішувалось питання щодо реєстрації ОСОБА_1 за спірною адресою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2019 року до Верховного Суду, ГУ ДМС України в Одеській області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалу першої інстанції залишити в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Київського районного суду м. Одеси.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
12 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що зазначена справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для ГУ ДМС України в Одеській області як учасника справи оскільки з 2016 року тривають судові процеси з ОСОБА_1
Висновок суду апеляційної інстанції про те, що у адміністративному спорі вирішувалось питання щодо реєстрації ОСОБА_1 за спірною адресою є необґрунтованим та прийнятим без дослідження матеріалів справи та надання оцінки поясненням представника ГУ ДМС України в Одеській області.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 не надсилав відзив на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, та просив встановити факт його постійного проживання на території України за адресою: АДРЕСА_1 з 19 березня 1986 року по дату звернення з заявою та на момент проголошення України незалежною державою 24 серпня 1991 року і набрання чинності Законом України "Про громадянство України" від 13 листопада 1991 року. Зазначено, що встановити даний юридичний факт йому необхідно для підтвердження набуття громадянства України, яке він отримав, як і усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, та подальшого оформлення паспорта громадянина України замість втраченого та визнаного недійсним.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.