ПОСТАНОВА
Іменем України
26 вересня 2019 року
Київ
справа №813/187/17
касаційне провадження №К/9901/43950/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2017 (головуючий суддя: Кухар Н.А., судді: Братичак У.В., Кузан Р.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 (головуючий суддя: Гуляк В.В., судді: Коваль Р.Й., Судова-Хомюк Н.М.) у справі №813/187/17 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2017 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач або ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просила визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.12.2016 №9/29пз/1013-6/7961-16 та від 25.01.2017 №9/2пз/1013-6/336-17.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що обєкт перевірки перебуває на правах оренди у іншої особи, а тому остання не мала змоги допустити перевіряючих до проведення перевірки.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що позивачем допущено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом недопуску посадових осіб відповідача до перевірки та не виконання припису, а тому застосування до суб`єкта господарювання санкцій, встановлених абзацом 2 пункту 1, пункту 2 частини шостої статті 2 Закону України від 14.10.1994 №208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №208/94-ВР) у вигляді накладення штрафу у сумі 16 000 грн та 16 000 грн відповідно є правомірним. Суди встановили, що об`єктом перевірки було приміщення кафе розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а на умовах оренди перебуває приміщення за адресою: АДРЕСА_2, які є різними об`єктами нерухомості. Відповідно доводи позивача про неможливість допустити посадових осіб до перевірки, оскільки об`єкт перевірки не перебуває у позивача в праві користуванні, є необґрунтованими.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подала касаційну скаргу, у якій просила суд касаційної інстанції скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову. Касаційна скарга обґрунтована неповним з`ясуванням обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору. Скаржник вказала, що правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних постанов не доведена в судовому порядку.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.12.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 27.06.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2019 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судами, перевірив правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що 06.12.2016 посадовими особами відповідача на підставі наказу від 08.09.2016 та направлення від 30.11.2016 №1888/16пз, з метою здійснення позапланової перевірки додержання позивачем вимог містобудівного законодавства щодо виконання будівельних робіт, здійснено виїзд на об`єкт перевірки розташований за адресою: АДРЕСА_1. Уповноваженому представнику суб`єкта містобудування до початку перевірки під розписку було вручено копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Уповноважений представник суб`єкта містобудування - ОСОБА_2 відмовив у допуску посадових осіб до проведення перевірки на об`єкті будівництва "Реконструкція кафе з відпочинковим майданчиком на АДРЕСА_1 ". Перевіряючими складено акт від 06.12.2016 №9/16/50-Ю про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.
Цього ж дня посадовими особами відповідача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №9/16/8-ю, а також винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №19/16/8-ю, яким вимагалось від ФОП ОСОБА_1 допустити протягом 10-ти днів з моменту отримання цього припису посадових осіб відповідача до проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва "Реконструкція кафе з відпочинковим майданчиком на АДРЕСА_1.
У зв`язку з відмовою уповноваженого представника суб`єкта містобудування від підпису та отримання акту, протоколу і припису такі документи були надіслані на адресу позивача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, про що у них зроблено відповідні відмітки. Позивачем визнаний факт отримання документів 30.12.2016, про що зазначено у позовній заяві.
За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадовою особою відповідача винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.12.2016 №9/29пз/1013-6/7961-16, якою за порушення вимог пункту 1 частини третьої статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 3038-VI) та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Порядок №553) до позивача, на підставі пункту 2 частини шостої статті 2 Закону №208/94-ВР, застосовано санкцію у вигляді накладення штрафу у розмірі 16 000 грн.
16.01.2017 посадовими особами відповідача на підставі направлення від 10.01.2017 №11/17пз, з метою здійснення позапланової перевірки додержання позивачем вимог містобудівного законодавства щодо виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва "Реконструкція кафе з відпочинковим майданчиком на АДРЕСА_1 ", а також перевірки виконання вимог припису від 06.12.2016 №19/16/8-ю, здійснено виїзд на об`єкт, за результатами якого складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №9/17/2-ю.
Під час перевірки встановлено, що припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №19/16/8-ю не виконаний, оскільки уповноваженим представником суб`єкта містобудування - ОСОБА_2 не допущено посадових осіб контролюючого органу до перевірки на об`єкті будівництва.
Цього ж дня відносно позивача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №9/17/1-ю у якому зафіксовано факт порушення та зазначено, що розгляд справи відбудеться 25.01.2017 об 11 год. 00. хв у приміщенні Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області.
Копію акту перевірки та протоколу отримано уповноваженим представником позивача під підпис.
За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадовою особою відповідача винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.01.2017 №9/2пз/1013-6/336-17, якою за порушення вимог абзацу 3 частини третьої статті 41 Закону № 3038-VI та підпункту 3 пункту 11 Порядку №553 до позивача на підставі абзацу 2 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону №208/94-ВР застосовано санкцію у вигляді накладення штрафу у розмірі 16 000 грн.
Зазначені постанови і є предметом спору у цій справі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.