1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



26 вересня 2019 року

Київ

справа №160/8570/18

адміністративне провадження №К/9901/16555/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 160/8570/18 (головуючий суддя: Сафронова С.В., судді: Мельник В.В., Чепурнов Д.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,



В С Т А Н О В И В:

15 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення з заявою;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 19 вересня 2018 року відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за три календарні роки, що передують року зверненню із заявою;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 19 вересня 2018 року відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією;

- у задоволенні решти позову відмовлено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з ненаданням доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду та несплатою судового збору у розмірі 1057,20 грн. Скаржнику надано строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

05 квітня 2019 року до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, надано платіжне доручення, яким підтверджується сплата судового збору у розмірі 1057,20 грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року у справі № 160/8570/18 повернута скаржнику, оскільки недоліки апеляційної скарги повністю усунуті не були, а саме: не надано доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

12 червня 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, направлена 10 червня 2019 року, у якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу незважаючи на наявність в справі доказів на підтвердження поважності строку звернення до суду (до заяви про поновлення строку додавався супровідний лист з вхідним штампом), при цьому не визнавав підстави пропущення строку на оскарження, вказані в заяві, неповажними.

Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

07 серпня 2019 року від позивача на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 18 березня 2019 року відповідачем в повному обсязі виконані не були, а саме не надані докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, а отже недоліки апеляційної скарги не були усунені в повному обсязі. Просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Верховний Суд переглянув оскаржене судове рішення у межах доводів касаційної скарги з урахуванням вимог статті 341 КАС України, з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.


................
Перейти до повного тексту