ПОСТАНОВА
Іменем України
26 вересня 2019 року
Київ
справа №643/912/17
адміністративне провадження №К/9901/15829/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу №643/912/17
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року (постановлені у складі головуючого судді: Яковенка М.М., суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.)
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2017 року Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова звернулося до суду із заявою, в якій просило визнати виконавчі листи (дублікати), видані 15 травня 2017 року Московським районним судом м. Харкова в справі № 643/912/17, такими, що не підлягають виконанню.
2. На обґрунтування вказаної заяви відповідачем було зазначено, що 15 травня 2017 року на підставі ухвали Московського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2017 року було видано дублікати виконавчих листів №2-а-6788/2011 по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про зобов`язання здійснити підвищення розміру пенсії з 09 травня 2011 року на 12%, у 3,5 рази та на коефіцієнт 1,011 з виплатою недоотриманих сум пенсії. Вважає зазначені дублікати виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, оскільки постанова Московського районного суду від 11 травня 2011 року по справі №2-а-6788/2011 виконана у повному обсязі. Підвищення пенсії ОСОБА_1 з 09 травня 2011 року на 12% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004 року №894 (була чинною до 01 січня 2012 року), у 3.5 рази відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року №1293 (була чинною до 01 січня 2012 року), на коефіцієнт 1,011 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2010 року №308 (була чинною до 19 листопада 2013 року) нараховані та фактично виплачені за весь період дії зазначених урядових постанов. Крім того, додатковою підставою визнання виконавчих листів (дублікатів) такими, що не підлягають виконанню, є те, що вони видані помилково.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 01 серпня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання виконавчих листів (дублікатів), виданих 15 травня 2017 року в справі №643/912/17, таким, що не підлягає виконанню.
4. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, відсутні, оскільки судове рішення від 11 травня 2011 року не виконано і не втратило своєї законної сили.
5. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року скасовано ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 01 серпня 2017 року. Прийнято нову ухвалу, якою заяву Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова задоволено. Визнано виконавчі листи (дублікати) від 15 травня 2017 року в справі №643/912/17 такими, що не підлягають виконанню.
6. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що на виконання постанови Московського районного суду м. Харкова від 11 травня 2011 року в справі №2а-6788/2011 перерахунок пенсії ОСОБА_2, тобто підвищення пенсії з 09 травня 2011 року на 12% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004 року №894 (була чинною до 01.01.2012), у 3,5 рази відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року №1293 (була чинною до 01 січня 2012 року), на коефіцієнт 1,011 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2010 року №308 (була чинною до 19 листопада 2013 року), нараховані та фактично виплачені за весь період дії зазначених урядових постанов. Колегія суддів зазначає, що відсутність підстав (тобто відсутність обов`язку боржника) для перерахунку розміру та виплати пенсії ОСОБА_1 після втрати чинності зазначеними постановами Кабінету Міністрів України підтверджена постановами Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року в справі №820/5621/15 та від 29 березня 2017 року в справі №820/680/16. Вказані судові рішення набрали законної сили. У зв`язку з чим в силу частини четвертої статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України наведені обставини є підставою для визнання виданих дублікатів виконавчих листів від 15 травня 2017 року в справі №643/912/17 такими, що не підлягають виконанню.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу.
8. Позивач у касаційній скарзі просить скасувати зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що норми Конституції України є визначальними при розгляді судами справ і посилання на них має визначальне значення при вирішенні справи. Суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги посилання позивача на норми Конституції України, рішення ЄСПЛ, яким були задоволені скарги проти України з питань невиконання остаточних рішень національних судів, у яких заявниками були чорнобильці. Рішенням ЄСПЛ у справі "Нечипоренко проти України (заява №72631/10 та 249 інших заяв, серед яких і заява ОСОБА_1 №44587/12) було зобов`язано державу Україна виконати постанову Московського районного суду м. Харкова від 11 травня 2011 року та виплатити позивачу у якості справедливої сатисфакції еквівалент 2000 євро у тримісячний термін. Вважає, що усі наступні судові рішення, ухвалені не на його користь, не повинні були прийматися до уваги Харківським апеляційним адміністративним судом. На теперішній час пенсія позивачу виплачується відповідачем не у розмірі відповідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 11 травня 2011 року в справі №2а-6788/2011, а тому висновки апеляційного суду про виконання Управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова в повному обсязі вказаного судового рішення є безпідставними. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Так, Конституційний Суд у своєму рішенні від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина). Крім того, постановою Верховного Суду України від 28 жовтня 2014 року №21-287а14 було визначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому положення Закону України від 14 червня 2011 року №3491-VІ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" могли поширювати свою дію виключно на ті події, які виникли після набрання чинності зазначеними нормативно-правовими актами, а отже стосуються осіб, у яких право на призначення пенсії з`явилося після набрання вказаними нормативно-правовими актами чинності. Отже закони та підзаконні правові акти, прийняті після призначення позивачу пенсії, не впливають на умови та розмір його пенсійного забезпечення.
IV. Позиція інших учасників справи
9. Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова подало до суду відзиву на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року.
11. 05 лютого 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
12. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 21 червня 2019 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючий суддя), Радишевська О.Р., Уханенко С.А на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 21 червня 2019 року №808/0/78-19.
13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 28 серпня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 24 вересня 2019 року дану справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 26 вересня 2019 року.
VI. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
14. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).
Частина друга статті 8. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Стаття 255. Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Стаття 259. Виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неприбуття у судове засідання стягувача і боржника, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за виконавчим листом, а також витребувати виконавчий лист.