ПОСТАНОВА
Іменем України
25 вересня 2019 року
Київ
справа №813/5425/15
адміністративне провадження №К/9901/14655/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Желєзного І.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерміськбуд" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 у складі колегії суддів: Большакової О.О. (головуючий), Глушка І.В., Гуляка В.В. у справі №813/5425/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерміськбуд" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання за позивачем права,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерміськбуд" (надалі - ТОВ "Інтерміськбуд") звернулось до суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (надалі - Департамент ДАБІ), в якому просило:
1.1. визнати протиправними дії Департаменту щодо повернення на доопрацювання декларації про початок виконання будівельних робіт №ЛВ093152437638 від 31.08.2015 (лист №1013-6/1971-15 датований 31.08.2015), поданої в Управління "Дозвільний офіс" Львівської міської ради 26.08.2015 ТОВ "Інтерміськбуд" (вх. №5-7559);
1.2. визнати протиправною бездіяльність Департаменту щодо нездійснення реєстрації поданої ТОВ "Інтерміськбуд" 26.08.2015 декларації про початок виконання будівельних робіт "Будівництво відпочинково -оздоровчого комплексу по вул . Лікарська, 12 в смт. Брюховичі Львівської області";
1.3. визнати за ТОВ "Інтерміськбуд" права на виконання будівельних робіт згідно поданої в Управління "Дозвільний офіс" Львівської міської ради 26.08.2015 ТОВ "Інтерміськбуд" (вх. №5-7559) декларації про початок виконання будівельних робіт "Будівництво відпочинково-оздоровчого комплексу по вул. Лікарська, 12 в смт. Брюховичі Львівської області".
2. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2015 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Департаменту ДАБІ щодо повернення на доопрацювання декларації про початок виконання будівельних робіт №ЛВ093152437638 від 31.08.2015, поданої в Управління "Дозвільний офіс" Львівської міської ради 26.08.2015 ТОВ "Інтерміськбуд". В іншій частині позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2016 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2015 скасовано і ухвалено нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 12.05.2016 постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2016 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2015 скасовано і ухвалено нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
6. Суди попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановили, що ТОВ "Інтерміськбуд" подано до Управління "Дозвільний офіс" Львівської міської ради декларацію про початок виконання будівельних робіт "Будівництво відпочинково - оздоровчого комплексу по вул. Лікарська, 12 в с.м.т. Брюховичі Львівської області" від 26.08.2015, яку Департамент ДАБІ повернув ТОВ "Інтерміськбуд" листом вих. №2013-6/1971-15 від 31.08.2015, вказавши, що за результатами її розгляду встановлено відсутність повноти даних декларації у інформації про основні показники об`єкта відповідно до проектної документації, розробленої в установленому порядку, склад та зміст якої визначено державними будівельними нормами, стандартами та правилами, зокрема ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".
7. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, послався на те, що чинним законодавством, а саме статтею 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (надалі - Закон №3038-VI) та пунктом 11 Порядку виконання будівельних робіт, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (надалі - Порядок), не передбачено повернення замовнику декларації про початок виконання будівельних робіт на доопрацювання, а причини повернення такої декларації повинні бути обґрунтовані, що не мало місця у випадку спірних правовідносин.
8. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що норми статті 36 Закону №3038-VI були застосовані судом першої інстанції у редакції, яка не діяла на момент виникнення спірних правовідносин. Також, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується відсутність у поданій позивачем декларації про початок виконання будівельних робіт основних показників будівництва, визначених у ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво". Судом апеляційної інстанції зазначено, що Департамент ДАБІ не може виступати відповідачем по справі, оскільки не є юридичною особою і не наділений процесуальною правосуб`єктністю.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
9. Позивач подав касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2015.
9.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права і допущені порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції не дослідив, які саме дані відсутні у поданій позивачем декларації і яким нормативним актом передбачено їх зазначення у цій декларації. Покликання суду на ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" скаржник вважає безпідставними, оскільки вони встановлюють вимоги до проектної документації, а не до декларації про початок виконання будівельних робіт. Також, скаржник зазначає, що зазначення неналежного відповідача у справі є підставою для його заміни, а не для відмови у позові і Державна архітектурно-будівельна інспекція України не мала права на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
10. Відповідач відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не подав.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
11. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
12. У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Згідно з частиною 4 статті 36 Закону №3038-VI (в редакції чинній на дату подання позивачем декларації про початок будівельних робіт, а також на дату її повернення відповідачем), інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.