ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/3613/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Лисенко В.О. (договір №14-202 від 17.05.2019)
відповідача - Радигін Є.С. (договір від 01.08.2019)
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Мартюхіної Н.О., Плахова О.В., Шутенко І.А., від 24.06.2019
за позовом Акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області
про стягнення 1 559 257,25 грн.
У зв`язку з відпусткою судді Булгакової І.В. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 25.09.2019, який наявний в матеріалах справи.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області (надалі - КП "Теплоенерго") про стягнення 1559257,25 грн., з яких: 1456431,53 грн. - основний борг, 90660,16 грн. - пеня, 8069,12 грн. - 3 % річних, 4096,44 грн. - інфляційні втрати у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №1143/1718-КП-32 постачання природного газу від 15.09.2017 в частинні здійснення своєчасної та у повному обсязі оплати за переданий природний газ за період з жовтня 2017 року по 31.05.2018.
2. В суді першої інстанції відповідачем заявлено клопотання про зменшення суми пені на 90%. В обґрунтування клопотання заявник посилався на важкий фінансовий стан підприємства, викликаний, зокрема, неплатежами різних категорій споживачів за спожиту теплову енергію, невідповідністю тарифів за теплову енергію для населення фактичним витратам на її виробництво.
Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.04.2019 у справі №922/3613/18 позов задоволено частково. Стягнуто з КП "Теплоенерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 90660,16 грн. - пені, 8069,12 грн. - 3% річних, 4096,44 грн. - інфляційні втрати, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1542,38 грн.. В решті позову (про стягнення основного боргу в сумі 1456431,53 грн.) відмовлено.
4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 у справі №922/3613/18 рішення суду першої інстанції змінено в частині стягнення пені та зменшено розмір стягуваних сум на 50%, а саме до 45330,08 грн. У зв`язку зі зміною рішення суду першої інстанції апеляційним судом також було здійснено перерозподіл судових витрат.
Стислий виклад вимог касаційних скарг
5. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у касаційній скарзі просить суд ухвалену у справі постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 45330,08 грн. пені скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Оскаржуючи постанову апеляційного суду в частині зменшення розміру пені на 50%, Акціонерне товариство "НАК "Нафтогаз України" вважає, що апеляційним господарським судом безпідставно застосовано до спірних правовідносин сторін статтю 233 ГК України.
7. Скаржник зазначає, що апеляційним судом не було враховано інтереси позивача, не було з`ясовано наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, не досліджено всіх обставин справи щодо визначення даного випадку винятковим.
Аргументи інших учасників справи
8. Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
9. 15.09.2017 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та КП "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області (споживач) укладено договір №1143/1718-КП-32 постачання природного газу, відповідно до пункта 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017 - 2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.
10. Згідно з пунктом 1.2. договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями.
11. Згідно з пунктом 2.1 договору постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 828,813 тис. куб. метрів.
12. Відповідно до додаткової угоди №1 від 05.04.2018 до договору №1143/1718-КП-32 постачання природного газу від 15.09.2017 сторони узгодили, що постачальник передає споживачу з 01.04.2018 по 31.05.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 19,859 тис. куб. метрів.
13. Приймання передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання передачі (пункт 3.7. договору).
14. Пунктом 5.2 договору сторони узгодили, що ціна за 1000 куб.м. газу на дату укладання договору становить 7907,20 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) 20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість 9488,64 грн.
15. У пункті 6.1. договору передбачено, що оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.
16. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
17. Відповідно до умов додаткової угоди №1 від 05.04.2018 до договору №1143/1718-КП-32 постачання природного газу від 15.09.2017 сторони узгодили, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 по 31.05.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного виконання.
18. Судами встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 5398609,16 грн., про що свідчать Акти приймання - передачі природного газу: від 31.10.2017 на суму 204480,19 грн., від 30.11.2017 на суму 790024,16 грн., від 31.12.2017 на суму 738443,92 грн., від 31.01.2018 на суму 1221956,54 грн., від 28.02.2018 на суму 1263763,50 грн., від 31.03.2018 на суму 1079532,06 грн., від 30.04.2018 на суму 100408,79 грн.
19. Вказані Акти приймання-передачі природного газу підписано уповноваженими представниками сторін і скріплено їх печатками.
20. Звертаючись до суду першої інстанції, позивач зазначив, що відповідач за поставлений газ за договором № 1143/1718-КП-32 розрахувався несвоєчасно та не у повному обсязі, сума простроченого та несплаченого основного боргу складає 1456431,53 грн.
21. Місцевим судом з реєстрів платежів за червень - грудень 2018, з урахуванням пояснення до реєстру платежів за грудень 2018 та листа (вих. №1253 від 14.12.2018) встановлено, що КП "Теплоенерго" на день подачі позову до суду (26.12.2018) повністю погасило заборгованість за договором №1143/1718-КП-32.
22. З огляду на встановлені обставини сплати відповідачем суми основного боргу у розмірі 1456431,53 грн. станом на 14.12.2018 в повному обсязі, тобто до подачі позову до суду (26.12.2018), суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про стягнення суми основного боргу з відповідача.
23. Рішення судів в цій частині в апеляційному та касаційному порядку не оскаржуються.
24. За наслідками розгляду даної справи суд першої інстанції, встановивши порушення відповідачем строків оплати за отриманий природний газ, визнав правомірними та обґрунтованими нарахування позивачем пені у сумі 90660,16 грн., 3% річних у сумі 8069,12 грн. та інфляційних втрат у сумі 4096,44 грн.
25. Водночас при розгляді клопотання відповідача про зменшення суми пені на 90%, суд першої інстанції виходив з того, що тяжкий фінансовий стан підприємства не може бути підставою для звільнення повністю чи частково відповідача від відповідальності за порушення грошового зобов`язання та не є винятковим випадком, який є підставою для зменшення розміру пені.
26. Задовольняючи позовні вимоги про стягнення пені у сумі 90660,16 грн., суд першої інстанції також зазначив, що матеріалами справи не підтверджується наявність підстав для зменшення розміру пені, а тому суд визнав клопотання відповідача необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
27. При винесенні постанови апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання відповідача про зменшення суми пені на 50%.
28. При цьому апеляційний господарський суд виходив з того, що КП "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області є комунальним підприємством, що створено для задоволення потреб споживачів в теплопостачанні, та змушене надавати послуги за вартістю, нижчої від її собівартості, враховуючи складну економічну ситуацію підприємства, а також те, що відповідачем у повному обсязі був погашений основний борг, збитки, які поніс позивач, є мінімальними та компенсуються за рахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, тоді як штрафні санкції, які позивач просить стягнути з відповідача, з урахуванням бюджетного (дотаційного) фінансування КП "Теплоенерго" будуть для нього надмірно великими.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Господарський кодекс України від 16.01.2003 №436-IV
29. Частина перша статті 193
Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
30. Частина перша статті 199
Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
31. Частина перша статті 230
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
32. Частина перша статті 233
У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
33. Частина друга статті 233
Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV
34. Частина перша статті 549
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
35. Частина третя статті 549
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
36. Частина третя статті 551
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року N 1798-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII
37. Частина перша статті 2
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.