Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 286/1676/17
провадження № 51-9068 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Макаровець А.М., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Деруна А.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Мостиховського О.І. на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 31 липня 2018 року у кримінальному провадженні № 12017060250000294 від 14 квітня 2017 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 16 січня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, без конфіскації майна.
На підставі ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк перебування його під вартою з 19 квітня 2017 року по 21 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 07 квітня 2017 року приблизно о 14:30, перебуваючи за адресою с. Можари Овруцького району Житомирської області, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючись корисливим мотивом, шляхом зловживання довірою незаконно заволодів транспортним засобом потерпілого ОСОБА_2, чим заподіяв останньому майнової шкоди на суму 8103 грн.
14 квітня 2017 року приблизно о 12:10, перебуваючи за адресою вул . Шевченка, 53 м. Овруч, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючись корисливим мотивом, відкрито викрав майно потерпілої ОСОБА_3, чим заподіяв останній майнової шкоди на суму 11804 грн.
18 квітня 2017 року приблизно о 01:00, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючись корисливим мотивом, проник до приміщення магазину, що належить потерпілій ОСОБА_4, та таємно викрав майно на суму 1509 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 31 липня 2018 року апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі прокурор ставить питання про зміну ухвали апеляційного суду у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. При цьому вказує, що апеляційний суд безпідставно не застосував до засудженого ОСОБА_1 норми ч. 5 ст. 72 КК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
У судовому засіданні прокурор Дерун А.І. касаційну скаргу прокурора Мостиховського О.І. не підтримав.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Як установлено п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК України, однією з підстав для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК України у зв`язку з наявністю підстави, зазначеної у п. 2 ч. 1 вказаної статті, суд касаційної інстанції має керуватися ст. 413 цього Кодексу.
Висновок суду про доведеність винуватості та кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України у касаційній скарзі не оспорюються, а тому у касаційному порядку не перевіряються.
Доводи касаційної скарги прокурора, який вказує на те, що апеляційний суд, в порушення вимог ст. 72 КК України, безпідставно не зарахував засудженому ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення, на переконання колегії суддів є обґрунтованими.
Так, згідно зі змінами, внесеними у ч. 5 ст. 72 КК України Законом України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" від 26 листопада 2015 року № 838-VIII (далі - Закон № 838-VIII), зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 КК України законодавство про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.
Положення, передбачені ч. 5 ст. 72 КК України, регулюються саме Кримінальним кодексом України, у зв`язку з чим охоплюються поняттям "закон про кримінальну відповідальність".