ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 638/3014/15-к
провадження № 51-623 км 17
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої Григор`євої І. В.,
суддів Бущенка А. П., Голубицького С. С.,
за участю
секретаря судового засідання Ширмер О. О.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника Назаренко Я. М. (у режимі відеоконференції),
прокурора Чабанюк Т. В.,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу захисника Назаренко Я. М. на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 4 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 4 квітня 2017 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст оскаржених судових рішень та встановлені фактичні обставини
За вказаним вироком, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_1 було засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
На підставі ст. 71 КК частково приєднано до призначеного покарання за цим вироком покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2014 року та визначено остаточне - у виді позбавлення волі на строк 13 років.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кожному в рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної та моральної шкоди по 2460 грн та по 50 000 грн відповідно.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні умисного вбивства за обставин, викладених у вироку.
Як установив місцевий суд, 8 січня 2015 року о 23:30 у комунальній квартирі АДРЕСА_5 ОСОБА_1 у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння під час спільного вживання алкогольних напоїв зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 на ґрунті особистих неприязних стосунків завдав останній ногою удару по тулубу, а також декількох ударів руками по обличчю. Попри намагання присутніх на місці події свідків припинити наведені протиправні дії ОСОБА_1 він перетягнув ОСОБА_4 до кімнати, де, продовжуючи сваритися, завдав їй декількох ударів руками по обличчю та тулубу. В ході цієї сваркиІНФОРМАЦІЯ_3 року о 01:00 ОСОБА_1 руками задушив ОСОБА_4 Смерть потерпілої настала від механічна асфіксії внаслідок здавлювання органів шиї.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала
У касаційній скарзі захисник Назаренко Я. М., посилаючись на неповноту слідства, упередженість суду та невідповідність висновків у вироку фактичним обставинам справи, просить скасувати на підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Суть доводів скаржника зводиться до тверджень про те, що засуджений не вчиняв умисного вбивства, а суди нижчих інстанцій обґрунтували свою позицію про доведеність винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому злочині недопустимими доказами, яким не дали належної правової оцінки. На думку захисника, оспорюваний вирок не відповідає приписам ст. 374 КПК, а ухвала апеляційного суду суперечить вимогам ст. 370 цього Кодексу. Крім того, захисник зазначає, що ОСОБА_1 не мав можливості користуватися ефективною правовою допомогою.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції засуджений та його захисник підтримали подану касаційну скаргу; прокурор заперечив обґрунтованість касаційних вимог сторони захисту.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. На будь-яких інших підставах суд касаційної інстанції не вправі скасувати чи змінити оскаржувані рішення.
У поданій касаційній скарзі захисник, серед іншого, заперечує повноту слідства, не погоджується з установленими у вироку фактичними обставинами кримінального провадження, тоді як їх перевірки в силу ст. 433 КПК до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесено.
Разом із тим, у результаті касаційного перегляду було встановлено, що висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні й безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами.
Зокрема, такого висновку місцевий суд дійшов на підставі аналізу: показань допитаних у судовому засіданні потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, судово-медичного експерта ОСОБА_12 ; фактичних даних, що містяться у протоколах огляду місця події та трупа від 9 січня 2015 року, у протоколах огляду місця події від 9-го та 12 січня 2015 року, відібрання зразків для експертизи від 12 січня 2015 року, пред`явлення особи для впізнання від 9 січня 2015 року, слідчого експерименту від 18 січня 2016 року; розглянутих у ході судового слідства наявних у справі експертних досліджень (судово-медичного від 17 лютого 2015 року № 117-ДМ/15, судово-імунологічних від 5, 6, 9 та 10 лютого 2015 року № 160-И/15, 157-И/15, 158-И/15, 159-И/15, судово-цитологічного від 6 лютого 2015 року № 60-ц/2015, судово-наркологічного від 4 лютого 2015 року № 752, судово-психіатричного від 9 лютого 2015 року № 101), а також на підставі інших зібраних у справі доказів, зміст яких докладно відображено у вироку.
Крім того, виконуючи законодавчі приписи, суд першої інстанції допитав ОСОБА_1 і з`ясував його позицію стосовно пред`явленого обвинувачення, відповідно до якої останній, не оспорюючи факту сварки з ОСОБА_4 й неодноразового хапання її за шию, заперечив заподіяння цим смерті потерпілій та вважав, що вона померла від вжитих наркотичних засобів.
За результатами судового слідства таку версію ОСОБА_1 суд визнав неспроможною та спростував її у вироку, навівши конкретні докази, й належним чином обґрунтувавши своє рішення про винуватість засудженого у вчиненні суспільно небезпечного діяння проти життя і здоров`я особи.
Як убачається з матеріалів провадження, у своїх показаннях суду свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначали про те, що ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_4 ногою в груди, а також завдав ударів рукою по обличчю; попри зауваження свідків засуджений узяв потерпілу під руки й затягнув до кімнати, де надалі її було виявлено мертвою. На місці подій ОСОБА_1 незважаючи на непритомний стан ОСОБА_4 не тільки відмовився викликати швидку допомогу, але й потім утік із квартири.
Те, що ОСОБА_1 застосовував до ОСОБА_4 фізичну силу, підтвердила суду і свідок ОСОБА_7 .
Відповідно до наявного у провадженні протоколу огляду місця події та трупа від 9 січня 2015 року на дивані у кімнаті квартири АДРЕСА_4 виявлено труп ОСОБА_4 з численними крововиливами на обличчі, тулубі та кінцівках, у тому числі з крововиливами переривчастого характеру на передній та боковій поверхнях шиї.