ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 745/234/18
провадження № 51-9999км18
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої Григор`євої І. В.,
суддів Бущенка А. П., Голубицького С. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Ширмер О. О.,
прокурора Чабанюк Т. В.,
захисника Шолох О. В.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 11 вересня 2018 року у кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), судимого 26 липня 2011 року за вироком Апеляційного суду Чернігівської області за ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 189 Кримінального кодексу України (далі - КК), звільненого 23 грудня 2015 року умовно-достроково на невідбутий строк покарання 1 рік 5 місяців 21 день,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК.
Короткий зміст вироку, оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини
За вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 4 травня 2018 року, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_1 було засуджено за ч. 2 ст. 345 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, а на підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на нього виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні за обставин, викладених у вироку, умисного заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
Як установив суд, 4 березня 2018 року о 12:15 поблизу господарства на АДРЕСА_2 ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння біля службового автомобіля правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню службових обов`язків працівником патрульної поліції ОСОБА_2 здійснив активну фізичну протидію та умисно вдарив останнього в обличчя, чим спричинив йому закриту черепно-мозкову травму.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі, як убачається з її змісту, прокурор просить скасувати на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у цьому суді. За твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції всупереч вимогам ст. 65 КК повною мірою не врахував тяжкості вчиненого злочину, його наслідків та особи винного й необґрунтовано погодився з неправомірним рішенням місцевого суду про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням. Прокурор вважає оспорювану ухвалу такою, що не відповідає приписам статей 370, 419 КПК.
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції прокурор підтримав касаційну скаргу; засуджений та його захисник заперечили обґрунтованість касаційних вимог сторони обвинувачення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину та правильність кваліфікації дій за ч. 2 ст. 345 КК у касаційній скарзі не заперечуються.
Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.
Як випливає зі змісту ст. 75 КК, застосування закріплених у ній правил допустиме лише за наявності обґрунтованих підстав для висновку, що виходячи з тяжкості злочину, даних про особу винного та інших обставин кримінального провадження виправлення засудженого є можливим без ізоляції від суспільства.