1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


19 вересня 2019 року

м. Київ


справа № 681/939/16-ц

провадження № 61-19097св18


Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,


учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідачі: ОСОБА_3, Колодяжненська сільська рада Романівського району Житомирської області,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 17 березня 2017 року у складі головуючого-судді Горщара А. Г. та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 10 травня 2017 року у складі суддів: Пастощука М. М., Костенка А. М., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог


У липні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, Колодяжненської сільської ради Романівського району Житомирської області про визнання шлюбу недійсним.


На обґрунтування позовних вимог зазначали, що 01 серпня 2014 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та їх братом ОСОБА_5, без вільної згоди останнього, оскільки ОСОБА_5 через тривалу хворобу не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а ОСОБА_4 скористалася його станом і вжила необхідні заходи для незаконної реєстрації шлюбу, з метою заволодіння майном чоловіка, чим порушила їх права, як спадкоємців після смерті рідного брата.


З урахуванням викладеного, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили визнати недійсним шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, зареєстрований 01 серпня 2014 року Колодяжненською сільською радою Романівського району Житомирської області за актовим записом № 14 та визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 серії НОМЕР_1, видане 01 серпня 2014 року Колодяжненською сільською радою Романівського району Житомирської області.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 17 березня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.


Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи не підтверджено того, що в момент реєстрації шлюбу ОСОБА_5 страждав тяжким психічним розладом, перебував у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, і як наслідок, не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, або до нього було застосовано фізичний чи психологічний тиск, щоб свідчило про відсутність його вільної згоди на укладення шлюбу з ОСОБА_4 .


Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції


Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 10 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану у своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 відхилено, рішенняПолонського районного суду Хмельницької області від 17 березня 2017 року залишено без змін.


Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.


Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів


У червні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.


Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову є помилковими та ґрунтуються на припущенням, оскільки суди дійшли їх без належного з`ясування обставин справи та дослідження доказів наданих позивачами. Так судами взагалі не взято до уваги висновок почеркознавчої експертизи, не враховано стан здоров`я ОСОБА_5 на час укладення шлюбу, місця реєстрації ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які не проживали однією сім`єю та не вели спільного господарства, а також місце реєстрації оспорюваного шлюбу, а саме в іншому районі іншої області. Суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно взяли до уваги покази свідків сторони відповідача, які є непослідовними та піддаються сумніву, відхиливши покази свідків сторони позивача, які підтверджують відсутність вільної згоди ОСОБА_5 на укладення шлюбу з ОСОБА_4 .


Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.


Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.


Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.


03 травня 2018 року справу № 681/939/16-ц за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Колодяжненської сільської ради Романівського району Житомирської області про визнання шлюбу недійсним передано до Верховного Суду.


Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.


Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду.


Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.


Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.


Фактичні обставини справи, встановлені судами


Суди встановили, що ОСОБА_4 (мати відповідача ОСОБА_3 ) була зареєстрована з 17 березня 2003 року за місцем проживання ОСОБА_5 (рідного брата позивачів).


02 листопада 2007 року ОСОБА_5 склав заповіт на користь ОСОБА_4


30 червня 2014 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 подали до виконавчого комітету Колодяжненської сільської ради Романівського району Житомирської області заяву про реєстрацію шлюбу.


01 серпня 2014 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було зареєстровано Колодяжненською сільською радою Романівського району Житомирської області за актовим записом № 14 та видано свідоцтво про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_1 .


................
Перейти до повного тексту