Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 242/1607/17
провадження № 61-26028св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 28 липня 2017 року у складі головуючого-судді Клименко А. В. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 29 серпня 2017 року у складі суддів: Космачевської Т. В., Канурної О. Д., Соломахи Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам з тимчасової окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, утому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Позовна заява мотивована тим, що за зверненням ОСОБА_1 їй була призначена грошова допомога на період з 12 серпня 2015 року по 11 жовтня 2015 року в розмірі 442 грн на місяць, з 01 жовтня 2015 року по 11 лютого 2016 року в розмірі 1 326 грн на місяць та з 22 лютого 2016 року по 10 серпня 2016 року в розмірі 1 326 грн на місяць. За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_1 мала у власності на підконтрольній Україні території нерухомість, а саме їй на праві власності на підставі договору дарування від 13 грудня 2011 року належить ј частка квартири АДРЕСА_1, загальною площею 30,4 кв. м. У зв`язку з чим Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області 22 вересня 2016 року прийнято рішення про утримання з відповідача надмірно сплачену суму допомоги в загальному розмірі 13 957,66 грн, яку ОСОБА_1 у добровільному порядку сплатити відмовилася.
Посилаючись на те, що порядок надання щомісячної адресної допомоги виключає можливість отримання цієї допомоги особами, які мають житло у населеному пункті, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 надмірно виплачену суму допомоги за період з 12 серпня 2015 року по 10 серпня 2016 року в розмірі 13 957,66 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 28 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю факту подачі ОСОБА_1 документів з недостовірними відомостями про відсутність у неї у власності житлового приміщення, розташованого у регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення. Призначена матеріальна допомога сплачувалась відповідачу правомірно, оскільки житло, яке має у власності ОСОБА_1, розташоване на території, на якій здійснювалась антитерористична операція. Судом не встановлено недобросовісності з боку відповідача під час подання заяви на виплату допомоги.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 29 серпня 2017 року апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області відхилено, рішення Селидівського міського суду Донецької області від 28 липня 2017 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У жовтні 2017 року Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 жовтня 2014 року № 1085-р (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 травня 2015 року № 428), місто Селидове Донецької області не входило до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Оскільки відповідач має у власності житлове приміщення, яке розташоване на підконтрольній Україні території, вона не мала права на отримання грошової допомоги.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У поданому 24 січня 2018 року відзиві, ОСОБА_1 просить залишити без задоволення касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області, а оскаржувані судові рішення, які прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, без змін, посилаючись на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову, оскільки вона не мала та не має у власності жилого приміщення, яке розташоване в регіонах інших ніж місто Українськ, яке включене до складу міста Селидове Донецької області, й є районом проведення антитерористичної операції, а відтак адресна допомога була призначена та виплачена правомірно та на законних підставах, що свідчить про безпідставність вимог позивача про повернення суми сплаченої вказаної допомоги.
Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
17 травня 2018 року справу 242/1607/17 за позовом Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам з тимчасової окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, утому числі на оплату житлово-комунальних послуг передано до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що ОСОБА_1 з серпня 2015 року знаходиться на обліку в Управлінні соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області як отримувач щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Рішенням начальника Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області від 19 серпня 2015 року ОСОБА_1 призначена допомога переміщеним особам на проживання з серпня 2015 року по 11 жовтня 2015 року в розмірі 442 грн на місяць, з 12 жовтня 2015 року по 11 грудня 2015 року в розмірі 221 грн на місяць.
Рішеннями начальника Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області від 20 жовтня 2015 року та від 17 березня 2016 року ОСОБА_1 призначено допомогу переміщеним особам на проживання з 01 жовтня 2015 року по 11 лютого 2016 року, з 22 лютого 2016 року по 10 серпня 2016 року в розмірі 1 326 грн на місяць.
Згідно довідки Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області від 28 жовтня 2016 року № 16890 ОСОБА_1 за період з 12 серпня 2015 року по 10 серпня 2016 року було нараховано щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг в загальному розмірі 13 957,66 грн.