Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 263/16129/16-ц
провадження № 61-29516св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - Маріупольська міська рада Донецької області,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 березня 2017 року у складі головуючого-судді Кияна Д. В. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 13 вересня 2017 року у складі суддів: Попової С. А., Зайцевої С. А., Кочегарової Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року Маріупольська міська рада Донецької області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою.
Позов мотивовано тим, що на підставі рішення Маріупольської міської ради Донецької області від 21 грудня 2010 року № 6/2-139 ОСОБА_1 за договором оренди від 04 травня 2011 року передано у строкове платне користування земельну ділянку площею 0, 3253 га, що розташована по АДРЕСА_1 .
Умовами вказаного договору оренди земельної ділянки була встановлена орендна плата у грошовій формі в розмірі 4% від грошової оцінки землі за рік, а згідно додаткової угоди від 16 червня 2011 року до цього договору, орендна плата зменшена до 3 % від грошової оцінки землі.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов`язання за договором оренди земельної ділянки, а саме своєчасно та в повному розмірі не сплачує орендну плату у визначених договором розмірі та строки, станом на 08 вересня 2016 року виникла заборгованість в розмірі 82 224,71 грн, яку Маріупольська міська рада Донецької області просила стягнути на свою користь разом із передбаченою умовами договору пенею за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 3 182,09 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 березня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської ради Донецької області заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою за період з травня 2016 року до липня 2016 року в розмірі 82 224,71 грн та 3 182,09 грн пені. Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що через неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди земельної ділянки щодо своєчасної й повної сплати орендної плати виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь власника земельної ділянки з урахуванням розміру пені, визначеного умовами договору оренди.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 13 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, заочне рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15 березня 2017 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про неналежне виконання орендарем умов договору оренди, що призвело до виникнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Маріупольської міської ради Донецької області.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої і апеляційної інстанції при вирішенні спору не враховано, що в силу вимог статей 285-288 ПК України строки сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності встановлюються саме положеннями ПК України, а не договором оренди та залежить від вручення податкового повідомлення, яке позивач не получала, й відповідно не пропустила строк сплати орендної плати.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
23 травня 2018 року справу № 263/16129/16-ц за позовом Маріупольської міської ради Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою передано до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 04 травня 2011 року між Маріупольською міською радою Донецької області та ОСОБА_1 на підставі рішення міської ради від 21 грудня 2010 року № 6/2-139 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,3253 га, яка розташована по АДРЕСА_1, строком на 10 років. Договір зареєстровано 23 травня 2011 року у книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди землі за № 141233634000064.
Відповідно до пункту 4.3 вказаного договору орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі 4% від грошової оцінки земельної ділянки за рік.
16 червня 2011 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, згідно якої розмір орендної плати зменшено до 3 % від грошової оцінки земельної ділянки за рік.
Пунктами 4.4., 4.5 договору оренди від 04 травня 2011 року орендна плата за землю вноситься за базовий податковий (звітний) період щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Розмір орендної плати за земельну ділянку змінюється у разі індексації у встановленому законом порядку грошової оцінки землі.
У пункті 4.11 договору оренди земельної ділянки сторони передбачили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3% від несплаченої суми за кожен день прострочення, доки суму простроченої орендної плати не буде повністю сплачено, але не більш ніж 120 % річної облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення боргу або на день його погашення.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість ОСОБА_1 з орендної плати за землю внаслідок її несвоєчасної сплати з лютого 2014 року, у томі числі за травень-липень 2016 року, станом на 08 вересня 2016 року складає 82 224,71 грн та 3 182,09 грн нарахованої відповідно до умов договору оренди пені, строк нарахування якої не перевищує визначеного статтею 258 ЦК України однорічного терміну для розрахунку цього виду неустойки.