ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 359/5106/16-ц
провадження № 61-13218св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АНСУ",
боржники: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
особа, бездіяльність якої оскаржується, - державний виконавець Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Супрун Людмила Юріївна,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у частині оскарження ухвали апеляційного суду Київської області від 9 червня 2017 року, постановленої у складі судді Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У червні 2016 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду зі скаргою, уточненою у жовтні 2016 року, на бездіяльність державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - Бориспільський міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Київській області) Супрун Л. Ю., стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АНСУ" (далі - ТОВ "АНСУ").
В обґрунтування скарги зазначили, що на виконанні у Бориспільському міськрайонному ВДВС ГТУЮ у Київській області перебувають виконавчі провадження № 46093660 та № 43348230 щодо солідарного стягнення з них на користь ТОВ "АНСУ" боргу у сумі 8 936,07 доларів США.
Постановою державного виконавця Бориспільського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Супрун Л. Ю. від 14 жовтня 2014 року накладено арешт і оголошено заборону відчуження усього майна, яке належить боржнику ОСОБА_1, у межах суми боргу, а постановою від 21 жовтня 2014 року - усього майна, яке належить боржнику ОСОБА_2, у межах цієї ж суми.
Також за поданням державного виконавця у виконавчому провадженні № 43348230 ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2019 року тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України до виконання нею своїх зобов`язань у цьому виконавчому провадженні.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вказують, що виконавчі провадження № 46093660 і № 43348230 закриті у зв`язку з відсутністю у ТОВ "АНСУ" вимог до них, проте старший державний виконавець Бориспільського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Супрун Л. Ю. відмовляється скасувати застосовані у виконавчих провадження обмеження, що порушує їх права.
За таких обставин просили визнати таку бездіяльність державного виконавця Бориспільського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Супрун Л. Ю. неправомірною і зобов`язати скасувати арешт і заборону відчуження їх майна, а також зобов`язати звернутися до суду із поданням про скасування обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України. Крім того, просили відшкодувати судовий збір і витрати на правову допомогу у загальному розмірі 3 275,60 гривень.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Суди справу розглядали неодноразово.
Останньою ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2017 року, постановленою у складі судді Муранової-Лесів І. В., скаргу задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Бориспільського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Супрун Л. Ю., яка полягає у нескасуванні накладеного на майно ОСОБА_2 арешту і встановленого ОСОБА_1 обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України.
Зобов`язано державного виконавця Бориспільського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Супрун Л. Ю. скасувати накладений на майно ОСОБА_2 арешт і встановлене ОСОБА_1 обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України. У задоволенні інших вимог скарги відмовлено.
Задовольняючи скаргу частково, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 боргу у сумі 8 936,07 доларів США на користь ТОВ "АНСУ" завершені у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувачеві без виконання за його заявою, тому накладений у виконавчому провадженні арешт, заборона відчуження майна ОСОБА_2 і встановлене ОСОБА_1 обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України підлягають скасуванню.
Так як виконавче провадження щодо стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору не закінчене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування накладеного на її майно арешту. У відшкодуванні витрат на правову допомогу суд відмовив у зв`язку з недоведеністю їх понесення у зазначених у скарзі розмірах.
Не погоджуючись із такою ухвалою в частині відмови у задоволенні вимог їх скарги, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 оскаржили її в апеляційному порядку.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 4 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2017 року залишено без руху у зв`язку з пропущенням строку апеляційного оскарження і відсутністю обґрунтованої заяви про його поновлення, несплатою судового збору у встановлених законом порядку і розмірі та неподанням копій скарги і доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
На виконання вимог цієї ухвали ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у травні 2017 року направили до суду квитанцію про сплату судового збору у встановленому судом розмірі та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції; копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, заявники суду апеляційної інстанції не надали.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 9 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2017 року визнано неподаною і повернено.
Постановляючи таку ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявники вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у повному обсязі не виконали, оскільки не надали копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У серпні 2018 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просили ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2017 року в частині відмови у задоволенні вимог їх скарги та ухвалу апеляційного суду Київської області від 9 червня 2017 року змінити і задовольнити їх скаргу у повному обсязі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 серпня 2017 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою в частині оскарження ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2017 року.
Касаційна скарга в частині оскарження ухвали апеляційного суду Київської області від 9 червня 2017 року мотивована тим, що ця ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.
Заявники зазначають, що повністю виконали вимоги ухвали про залишення їх апеляційної скарги без руху, хоча вважають ці вимоги незаконними. Вказали, що надали копію апеляційної скарги для державного виконавця Бориспільського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Супрун Л. Ю. при поданні скарги; ТОВ "АНСУ" не є учасником справи, тому правових підстав для надання товариству копії апеляційної скарги і доданих до неї матеріалів немає.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 14 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі в частині оскарження ухвали апеляційного суду Київської області від 9 червня 2017 року.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.