Постанова
Іменем України
23 вересня 2019 року
м. Київ
5 серпня 2019 року
м. Ки
справа № 391/149/18
провадження № 61-7538св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа -приватний нотаріус Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодова Людмила Анатоліївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2018 року у складі судді Мумиги І. М. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 28 березня 2019 року у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Письменного О. А., Чельник О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру обов`язкової частки у заповіті.
Позов мотивований тим, що після смерті матері, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилася спадщина на належне їй майно. У зв`язку із цим він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом. 28 лютого 2018 року ОСОБА_2 теж подала заяву про видачу свідоцтва про право на обов`язкову частку у спадщині.
Вказував, що зазначена обставина є перешкодою в отриманні ним свідоцтва про право на спадщину за заповітом на всю земельну ділянку оскільки відповідачка не піклувалася про хвору матір, не утримувала її та не лікувала, тому він змушений звернутися до суду про зменшення обов`язкової частки.
Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив зменшити розмір обов`язкової частки у заповіті ОСОБА_3, складеного на користь ОСОБА_1, право на яку має ОСОБА_2, з 1/4 частки на нуль.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодової Людмили Анатоліївни, про зменшення розміру обов`язкової частки у заповіті відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки на момент смерті ОСОБА_3 її донька ОСОБА_2 була пенсіонером, тобто досягла певного віку, який згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" надавав їй право вийти на пенсію (скорочений пенсійний вік), тому на час відкриття спадщини вона була непрацездатною.
При цьому районний суд зазначив, що Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) не передбачає зменшення обов`язкової частки до 0 (нуля), тобто до позбавлення особи права на обов`язкову частку. Тому, враховуючи положення статті 1241 ЦК України вважав позов таким, що не підлягає задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 28 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції про відсутність законних підстав для зменшення обов`язкової частки у спадщині до нуля є правильними, оскільки це фактично позбавляє особу права на обов`язкову частку у спадщині.
Крім того, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд або ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішенні спору судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норму матеріального права, передбачену статтею 1241 ЦК України та не враховано її офіційне тлумачення, здійснене Конституційним Судом України у рішенні від 11 лютого 2014 року № 1-рп/2014, де зазначено, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 1241 Цивільного кодексу України щодо права повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця на обов`язкову частку у спадщині необхідно розуміти так, що таке право мають, зокрема, повнолітні діти спадкодавця, визнані інвалідами в у установленому законом порядку, незалежно від групи інвалідності".
У зв`язку із зазначеним, вважає, що відповідачка може мати право на обов`язкову частку у заповіті за умови, що вона має інвалідність незалежно від групи інвалідності.
Вказує, що при розгляді справи судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 не має інвалідності, має пенсію, яка їй призначена до досягнення нею пенсійного віку. При цьому зазначає, що відповідач проживала окремо від спадкодавця в іншому місті (Києві), де вона працювала постійно, догляд за матір`ю ОСОБА_3 не здійснювала, не опікувалася нею під час хвороби, не надавала ніякої допомоги в побуті, участі у матеріальному утримання немічної та хворої матері не здійснювала, відносини з матір`ю не підтримувала .
Щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права посилається на те, що питання про зменшення обов`язкової частки у заповіті з 1/4 до нуля судові інстанції не вирішили. Зазначає, що у судових рішеннях відсутні мотиви відмови у задоволенні позовних вимог щодо зменшення обов`язкової частки у спадщині.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права