Постанова
Іменем України
23 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 309/3887/17
провадження № 61-10235св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - Копашнівська сільська рада Закарпатської області,
третя особа - ОСОБА_3,
представник третьої особи - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Куштана Б. П., Собослоя Г. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Копашнівської сільської ради Закарпатської області,третя особа - ОСОБА_3, про визнання права власності на самочинне будівництво.
Позовна заява мотивована тим, що він у 2011 році розпочав будівництво будинку на земельній ділянці, що належала його матері, без дозволу та проекту. На цей житловий будинок, який заходиться в АДРЕСА_1 , виготовлено технічний паспорт.
При цьому його мати - ОСОБА_5, надала йому письмовий дозвіл на вилучення частини земельної ділянки, яка належить їй на праві власності. Зазначав, що на цій земельній ділянці ним побудовано житловий будинок за згодою матері, якою подано до реєстраційної служби нотаріально посвідчену заяву від 03 лютого 2016 року про поділ земельної ділянки площею 0,25 га, що належить їй на праві власності на підставі державного акту на право власності на землю від 11 лютого 1998 року серії III ЗК №007026, згідно з якою просила виділити йому земельну ділянку площею 0,08 га.
ІНФОРМАЦІЯ_1 його мати померла. У зв`язку з відсутністю проектної документації та відповідних дозволів, він не може зареєструвати та отримати правовстановлюючі документи на самовільно збудований будинок.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на самовільно збудований житловий будинок з надвірними побудовами відповідно до технічного паспорту, який розташований у АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 22 березня 2018 року у складі судді Довжанина М. М. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканцем АДРЕСА_1, право власності на самовільно збудований житловий будинок з надвірними побудовами у відповідності до технічного паспорту, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час розгляду справи відповідач визнав позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Скасовано рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 22 березня 2018 року та ухвалено у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не звертався до компетентних державних органів про прийняття самочинної житлового приміщення та господарської будівлі до експлуатації, вказане питання не було предметом розгляду даних органів, земельна ділянка позивачу під уже збудоване нерухоме майно у встановленому законом порядку не виділялась, а тому відсутні підстави для задоволення його позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року скасувати та рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 22 березня 2018 року залишити без змін.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідач та третя особа визнавали позов та не заперечували проти його задоволення.
Також зазначає, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги та не надав правового висновку про те, що апеляційна скарга подана до суду після спливу строку на апеляційне оскарження.
Вважає, що апеляційна скарга прийнята до розгляду незаконно, оскільки представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 не надав належно засвідчені документи для представництва його інтересів.
Відзив на касаційну скаргу відповідач та третя особа не подали.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.