Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 755/26604/14-ц
провадження № 61-32776св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,
Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальність "ОТП Факторинг Україна",
відповідач - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 березня 2016 року у складі судді Чех Н. А. та рішення Апеляційного суду м. Києва від 09 червня 2016 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Ратнікової В. М., Соколової В. В.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2014 року товариство з обмеженою відповідальність "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обгрунтування позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" зазначало, що 05 травня 2008 року між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк"), правонаступником якого є акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - АТ "ОТП Банк"), правонаступником якого, в свою чергу, є ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № МL-008/164/2008, за яким відповідачу надано кредит в розмірі 60 900,00 Швейцарських франків, зі сплатою плаваючої процентної ставки, яка складається з фіксованого відсотка у розмірі 6,49 % річних та FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку (позивачу) на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору). Відповідно до додаткового договору від 09 вересня 2011 року № 5 до кредитного договору були внесені зміни, згідно яких банк надав позичальнику кредит в сумі 465 548,98 грн, зі встановленням плаваючої процентної ставки у розмірі 0,49 % річних та FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку (позивачу) на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору). Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути банку зазначені кредитні кошти у строки, визначені договором, та сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати інші зобов`язання, передбачені кредитним договором. За порушення зобов`язання передбачена пеня в розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаних зобов`язань за кожен день прострочки.
З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника 05 травня 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № SR-008/164//2008. За умовами договору поруки поручитель прийняв на себе зобов`язання здійснити виконання боргових зобов`язань в повному обсязі.
У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у позичальника виникла заборгованість в розмірі 820 784,97 грн, що складається із: залишку заборгованості - 442 836,03 грн; суми несплачених відсотків за користування кредитом - 73 244,46 грн; суми пені за прострочення виконання зобов`язання за період з 17 вересня 2013 року по 17 вересня 2014 року - 304 704,48 грн.
У зв`язку з порушенням позичальником умов договору, 13 серпня 2014 року йому направлено вимогу, однак вимога залишилася без виконання.
На адресу поручителя 13 серпня 2014 року також відправлено досудову вимогу, однак дана вимога не виконана.
Таким чином, банк просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 820 784,97 грн.
Короткий зміст судових рішень
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01 березня 2016 року позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором в розмірі 820 784,97 грн (з яких: залишок заборгованості - 442 836,03 грн; сума несплачених відсотків за користування кредитом - 73 244,46 грн; сума пені за прострочення виконання зобов`язання за період з 17 вересня 2013 року по 17 вересня 2014 року - 304 704,48 грн) та судовий збір 3 654,00 грн. В частині позовних вимог до ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальник належним чином умови кредитного договору не виконав, тому з нього підлягає стягненню заборгованість за указаним кредитним договором. Суд виходив з того, що договір поруки припинився, оскільки кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явив вимоги до поручителя.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 09 червня 2016 року від 19 березня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна"задоволено, заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 березня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором у розмірі 820 784,97 грн, що складається із залишку заборгованості у розмірі 442 836,03 грн, суми несплачених відсотків за користування кредитом у розмірі 73 244,46 грн, суми пені за прострочення виконання зобов`язання за період з 17 вересня 2013 року по 17 вересня 2014 року в розмірі 304 704,48 грн; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованих висновків про стягнення заборгованості з позичальника. Стягуючи заборгованість в тому числі і з поручителя, апеляційний суд виходив з того, що банк змінив строк виконання зобов`язань за кредитним договором на 12 вересня 2014 року, а з позовом звернувся 23 вересня 2014 року, тобто в межах шестимісячного строку, отже порука не припинилася.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), ОСОБА_2 посилаючись на те, що судами першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального і процесуального права просила скасувати судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 не була обізнана про розгляд справи ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції, тому не мала можливості приймати участь у справі та подавати докази. Посилається на те, що договір поруки не підписувала, однак була позбавлена можливості заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, оскільки участі у справі у судах попередніх інстанцій не приймала.
Короткий зміст вимог заперечень (відзиву) на касаційну скаргу
У жовтні 2017 року до ВССУ надійшли пояснення на касаційну скаргу, у яких ТОВ "ОТП Факторинг Україна" вважає доводи ОСОБА_2 щодо неналежного повідомлення її про розгляд справи обгрунтованими, що є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою ВССУ від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
01 червня 2018 року справу № 755/26604/14-ц та матеріали касаційного провадження ВССУ передано до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається у судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Згідно з частиною першою статті 158 ЦПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов`язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.