Постанова
Іменем України
23 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 363/2034/16-ц
провадження № 61-33784св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,
Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 квітня 2017 року у складі судді Войнаренко Л. Ф. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 12 липня 2017 року у складі колегії суддів: Суханової Є. М., Данілова О. М., Мережко М. В.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що ПАТ "КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 14 травня 2007 року № К2U4AW01170372, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 24 707,20 доларів США на термін до 13 травня 2014 року зі сплатою відсотків в строки та порядку встановленому договорі.
Згідно договору у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.
Крім того, укладено Договори поруки № К2U4AW01170372 з поручителями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 ..
Позивач зазначає, що він в повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитним договором, натомість відповідач свої обов`язки з повернення кредиту та нарахованих відсотків, комісії та пені не виконав, внаслідок чого у нього перед банком виникла заборгованість, яка станом на 22 березня 2016 року складає - 89 482,66 доларів США, яка складається з:
- 15 710, 00 доларів США - заборгованість за кредитом;
- 10 918,92 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 3 303,60 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом;
- 59 550,14 доларів США - пені за несвоєчасність виконання зобов`язань;
Таким чином, банк просив стягнути з відповідачів солідарно вказану суму заборгованості в розмірі 89 482,66 доларів США, що за курсом НБУ складає 2 380 238,76 грн та понесені судові витрати.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 20 квітня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12 липня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилено; рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 квітня 2017 року залишено без змін.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що вже існує рішення, яке набрало законної сили про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, тому повторне стягнення заборгованості є безпідставним. Крім того, порука є припиненою, оскільки шестимісячний строк пред`явлення вимог до поручителів закінчився.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), ПАТ КБ "ПриватБанк" посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Банк зазначає, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що прийняття судового рішення про стягнення заборгованості не свідчить про припинення договірних правовідносин між сторонами, оскільки кредитний договір не був розірваний, не припинив свою дію, а тому позичальнику продовжує нараховуватися заборгованість.
Щодо стягнення заборгованості з поручителів банк посилається на те, що сторони передбачили, що порука припиняється після 5 років з дня настання терміну повернення кредиту. Оскільки строк виконання зобов`язань встановлено до 13 травня 2014 року, то порука припиняється 13 травня 2019 року.
Короткий зміст вимог заперечень (відзиву) на касаційну скаргу
У жовтні 2017 року до ВССУ надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких ОСОБА_1, просив відхилити касаційну скаргу банку, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою ВССУ від 25 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
01 червня 2018 року справу № 363/2034/16-ц та матеріали касаційного провадження ВССУ передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 10 травня 2007 року № К2U4AW01170372, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 24 707,20 доларів США на термін до 13 травня 2014 року, зі сплатою відсотків в строки та порядку встановленому договорі.
Згідно договору у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.
За вказаним кредитним договором належне виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед банком забезпечувалось двома самостійними, не пов`язаними між собою договорами поруки від 10 травня 2007 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14 грудня 2010 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" стягнуто заборгованість за кредитним договором № К2U4AW01170372в розмірі 193 051,10 грн, звернуто стягнення на предмет застави в рахунок заборгованості за кредитним договором в розмірі 193 051,10 грн шляхом передачі транспортного засобу марки OPEL,2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Рішення суду набрало законної сили 04 лютого 2011 року.
З наданих копій уточнень до позовних вимог за 03 листопада 2010 року убачається, що стягнута заборгованість по тілу кредиту складає - 15 385,21 долар США, 3 525,62 долари США - заборгованість про процентам за користування кредитом, 1 156,26 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 2 045,62 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 17 582,82 грн - сума нарахованої комісії за зберігання предмета застави, 1 000,00 грн - сума нарахованої комісії за звернення до суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.