Постанова
Іменем України
23 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 308/10029/16-ц
провадження № 61-11146св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Промінвестбанк",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Ігнатенком Сергієм Сергійовичем, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року у складі судді Юзькової О. Л. та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Борисової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк"), у якому просила стягнути з ПАТ "Промінвестбанк" на її користь 894 788 грн 97 коп. у рахунок відшкодування майнової шкоди.
Позов мотивовано тим, що відповідно до договорів іпотеки від 16 липня 2007 року № 198/23-2007 та від 17 січня 2008 року № 86 ОСОБА_1 передала в іпотеку ПАТ "Промінвестбанк" житловий будинок по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 вказувала, що протягом 2013-2014 років вона неодноразово зверталась із заявами до банку щодо вчинення дій для зняття заборони на відчуження нерухомого майна.
15 квітня 2013 року між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого сторони зобов`язались укласти до 24 травня 2013 року основний договір купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_1 . На виконання умов попереднього договору позивач отримала від ОСОБА_3 завдаток у розмірі 400 000 грн.
Через існуючу в Державному реєстрі обтяжень та заборон, Державному реєстрі іпотек заборону на відчуження основний договір купівлі-продажу укладено не було, що стало підставою для звернення ОСОБА_3 до суду та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 891 347 грн 97 коп.
24 березня 2014 року ОСОБА_2 виконав рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 грудня 2013 року, сплативши ОСОБА_3 891 347 грн 97 коп., після чого звернувся до позивача з претензією щодо повернення вказаних коштів, які вона йому сплатила, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 04 лютого 2016 року позов ОСОБА_1 до ПАТ "Промінвестбанк" задоволено, визнано бездіяльність ПАТ "Промінвестбанк" щодо невиконання обов`язків іпотекодержателя по звільненню з-під обтяжень нерухомого майна, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Посилаючись на те, що внаслідок бездіяльності банку щодо виконання обов`язків іпотекодержателя по звільненню з-під обтяжень нерухомого майна, позивачу завдана матеріальна шкода у розмірі виплаченого відшкодування, ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року позов залишено без задоволення.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з недоведеності позивачем підстав для відшкодування майнової шкоди відповідно до статті 1166 ЦК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про недоведеність ОСОБА_1 існування причинно-наслідкового зв`язку між діями банку та завданою їй майновою шкодою.
Короткий зміст вимог касаційної скаргита узагальнення її доводів
У червні 2016 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ігнатенко С. С. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано наявність чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, яке полягає у завданні збитків позивачу саме з вини відповідача. Так, наявність протиправної поведінки ПАТ "Промінвестбанк" встановлено рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 04 лютого 2016 року, а причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою полягає у неможливості укласти основний договір купівлі-продажу нерухомості, внаслідок чого ОСОБА_1 зазнала реальних збитків на суму 897 788 грн 97 коп. Висновки судів попередніх інстанцій щодо обізнаності позивача під час укладення попереднього договору купівлі-продажу про перебування житлового будинку під забороною реалізації є неправильними, оскільки на час укладення вказаного правочину кредитні договори припинили свою дію внаслідок повного погашення кредитної заборгованості.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У липні 2019 року ПАТ "Промінвестбанк" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивовано тим, що у позивача відсутнє право на звернення до суду, оскільки ПАТ "Промінвестбанк" не порушувало прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 . Крім того, позивач навмисно ухилялась від виконання покладених на неї законодавством обов`язків щодо вчинення дій, які передують зняттю обтяжень з предмета іпотеки.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 308/10029/16-ц з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У липні 2018 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що житловий будинок по АДРЕСА_1 був предметом договорів іпотеки № 31/22-07 від 13 липня 2007 року та від 17 січня 2008 року № 03/8-08, на підставі яких внесені відповідні записи до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
Заборгованість за кредитними договорами, виконання яких було забезпечено вищевказаними договорами іпотеки, погашена 10 листопада 2010 року та 30 серпня 2012 року, проте ПАТ "Промінвестбанк" не зняло заборону на відчуження нерухомого майна.
15 квітня 2013 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого сторони зобов`язались укласти до 24 травня 2013 року основний договір купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_1 .
На виконання умов попереднього договору ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 400 000 грн завдатку.
Укладення основного договору у визначені попереднім договором строки не відбулось через існуючу заборону на відчуження.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 грудня 2013 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 891 грн 347 грн 97 коп.
24 березня 2014 року ОСОБА_2 виконав вказане судове рішення та сплатив ОСОБА_3 кошти.
Відповідно до нотаріально посвідченої заяви від 09 червня 2015 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 894 788 грн 97 коп. в якості відшкодування понесених витрат на виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 грудня 2013 року.