Постанова
Іменем України
23 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 758/5430/14-ц
провадження № 61-32099св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник - Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк",
заінтересована особа - ОСОБА_1
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Родовід Банк" Шевченка Андрія Миколайовича на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 06 липня 2017 року у складі судді Васильченка О. В. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 24 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Антоненко Н. О., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У липні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (далі - ПАТ "Родовід Банк") звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця та просило визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкера І. А. при винесенні постанови від 06 липня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачу, скасувати вищевказану постанову та зобов`язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження № 47285863.
В обґрунтування вимог скарги зазначало, що рішенням Подільського районного суду міста Києва від 24 липня 2014 року з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором на користь ПАТ "Родовід Банк". 23 березня 2015 року на виконання зазначеного рішення банком отримано виконавчий лист. 17 квітня 2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кошкером І. А. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа.
14 липня 2016 року ПАТ "Родовід Банк" отримано постанову від 06 липня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачу у звязку з відсутністю майна боржника, на яке можливо звернути стягнення.
Вважає, що державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа № 758/5430/14-ц порушено вимоги частини першої статті 6, частини другої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", у повному обсязі не вчинено передбачені зазначеним законом дії, спрямовані на виконання судового рішення.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 06 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 24 жовтня 2017 року, у задоволенні скарги ПАТ "Родовід Банк" відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що державний виконавець здійснив усі необхідні заходи для розшуку майна боржника, діяв у межах своїх повноважень, визначених Законом України "Про виконавче провадження", відтак скарга є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє останнього можливості захистити свої права пред`явивши повторно виконавчий документ до виконання у строки, визначені постановою про його повернення.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У листопаді 2017 року ПАТ "Родовід Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Шевченко А. М. звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 06 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 24 жовтня 2017 року та ухвалити нове рішення про задоволення скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа не було вжито заходів по розшуку боржника, зокрема не було направлено запит до відповідного відділу архітектури щодо виявлення майна боржника, до управління (відділу) житлового господарства (сільської ради) про надання довідки Форми № 3 та до Державної авіаційної служби України про наявність зареєстрованих за боржником чи її дружиною цивільних повітряних суден.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
30 травня 2018 року справу № 758/5430/14-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права