ПОСТАНОВА
Іменем України
17 вересня 2019 року
Київ
справа №810/5900/13-а
адміністративне провадження №К/9901/3586/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2014 у справі №810/5900/13-а за позовом Багатопрофільного малого приватного підприємства "Ольга" до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
Багатопрофільне мале приватне підприємство "Ольга" подало до суду позов, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.10.2013 № 0005862202/823 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 154140 грн за основним платежем та в сумі 77070 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та від 21.10.2013 № 00005872202/824 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 146800 грн за основним платежем та в сумі 73400 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що господарські операції фактично вчинені, підтверджені первинними документами. Акт про неможливість проведення звірки може встановити лише те, що звірка не була проведена, проте не є доказом нереального вчинення операцій.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 29.11.2013 відмовив у задоволенні позову.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 05.03.2014 скасував постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2013 та задовольнив позов, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 21.10.2013 № 0005862202/823 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 154140 грн за основним платежем та в сумі 77070 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та від 21.10.2013 № 00005872202/824 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 146800 грн за основним платежем та в сумі 73400 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач сформував витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податковий кредит за господарськими операціями, фактичне вчинення яких підтверджено первинними документами, які відповідають вимогам закону. Господарські операції здійснені в межах господарської діяльності позивача.
Білоцерківська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Посилаючись на обставини, що зазначені в акті перевірки, зазначає про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31.03.2014 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд ухвалою від 13.09.2019 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на таке.
Підставою для визначення за податковими повідомленнями-рішеннями від 21.10.2013 № 0005862202/823 грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств та від 21.10.2013 № 00005872202/824 грошового зобов`язання з податку на додану вартість слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснення господарських операцій з ТОВ "Агропромтехтранс" за період з 01.10.2012 по 31.12.2012, про порушення вимог пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, 123.1 статті 123, пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України. Порушення полягали у неправомірному віднесенні до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та до складу податкового кредиту витрат та податку на додану вартість за операціями з придбання послуг у ТОВ "Агропромтехтранс", які є нереальними.
Висновки про нереальність господарських операцій контролюючий орган обґрунтовує тим, що 14.05.2013 було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Агропромтехтранс" щодо підтвердження господарських операцій за період з 01.11.2012 по 30.11.2012 через неможливість установлення місцезнаходження, відсутністю у ТОВ "Агропромтехтранс" трудових ресурсів, виробничих потужностей для здійснення діяльності.