ПОСТАНОВА
Іменем України
25 вересня 2019 року
Київ
справа №817/992/15
адміністративне провадження №К/9901/9083/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06.05.2015 (суддя Борискін С.А.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2015 (судді: Жизневська А.В. (головуючий), Котик Т.С., Малахова Н.М.) у справі №817/992/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТІ Промтехсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТІ Промтехсервіс" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними дій контролюючого органу щодо порушення порядку проведення невиїзної документальної перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 14.04.2015 №0000682202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) за основним платежем на 1 022 470,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 255 617,50 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом порушено вимоги п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, оскільки в наказі про проведення перевірки та повідомленні не вказано про дату початку та місце проведення перевірки, що на думку позивача позбавило його можливості надати первинні документи на підтвердження реальності вчинення господарських операцій, а отже дії відповідача є протиправними. Також позивач вказує, що висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, а отже оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом є протиправним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 06.05.2015, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2015, позов задоволено частково, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. В частині задоволених вимог суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач мав право на формування податкового кредиту з ПДВ з огляду на реальність здійснення господарських операцій, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо порушення порядку проведення невиїзної документальної перевірки, то суди дійшли висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на не встановлення порушень порядку проведення перевірки. Крім того суд першої інстанції вказав, що не зазначення у повідомленні про перевірку та наказі місця проведення перевірки, є формальним порушенням, оскільки невиїзні документальні перевірки проводяться контролюючими органами у своїх службових приміщеннях.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06.05.2015, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2015 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 24.03.2015 № 81/17-16-22-02/38379182, оформленого за результатами проведеної позапланової документальної невиїзної перевірки питань дотримання ТОВ "ВТІ ПРОМТЕХСЕРВІС" вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності визначення об`єкту оподаткування з податку на прибуток та податку на додану вартість при купівлі та продажу товарів (робіт, послуг) по взаємовідносинах з ТОВ "Ювентус - Груп", ТОВ "Стройбуд 2012", ТОВ "Ілана Плюс", ТОВ "Міраброн Плюс", ТОВ "Еліт Трейд Компані", ТОВ "Ідлер - Буд", ТОВ "Стройбуд 2013", ТОВ "Дніпро Тренд Менеджмент" за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п.44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем безпідставно до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ на загальну суму 1 022 470,00 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер. Зазначені висновки відповідача ґрунтуються, зокрема на наявності кримінального провадження за фактом вчинення організованою групою фіктивного підприємництва, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, розтрати чужого майна шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України та наявності протоколу допиту свідка (директора ТОВ "Стройбуд 2012"), який вказував про його непричетність до діяльності вказаного господарюючого суб`єкту. Також контролюючий орган вказує, що про відсутність реальності господарських операцій свідчить податкова інформація, що наявна в інформаційних базах ДФС та інформація, що надана іншими контролюючими органами та відображена в актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача по ланцюгу постачання, зокрема контрагенти не мають ресурсів для проведення господарської діяльності, відсутні за місцезнаходженням.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Судами встановлено, що підставою для перевірки стала постанова про призначення позапланової документальної невиїзної перевірки від 04.03.2015 старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління МВС України за матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч.3 ст. 209, ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України. На виконання зазначеної постанови відповідачем було прийнято наказ від 06.03.2015 № 148, який разом з повідомленням про проведення перевірки від 06.03.2015 № 5403/17-16-22-02 був отриманий позивачем 10.03.2015, що позивачем не заперечувалось.
Також судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами ТОВ "Ювентус - Груп", ТОВ "Стройбуд 2012", ТОВ "Ілана Плюс", ТОВ "Міраброн Плюс", ТОВ "Еліт Трейд Компані", ТОВ "Ідлер - Буд", ТОВ "Стройбуд 2013", ТОВ "Дніпро Тренд Менеджмент" на підставі договорів купівлі - продажу.
Судами також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій було надано копії документів, зокрема, договори, видаткові накладні, податкові накладні, товарно - транспортні накладні, банківські виписки.
Судами також встановлено використання отриманих ТОВ "ВТІ ПРОМТЕХСЕРВІС" товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності, спрямованій на отримання прибутку, що підтверджується копіями укладених договорів з контрагентами, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, витягами з банківських рахунків та ін.
Судами встановлено і наявність правосуб`єктності сторін на час укладення та виконання спірних правочинів, зокрема, контрагенти позивача на момент укладення договорів та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками ПДВ.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентом. В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.3. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
11.1. Стаття 1.