ПОСТАНОВА
Іменем України
25 вересня 2019 року
Київ
справа №815/6094/17
адміністративне провадження №К/9901/55030/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду, прийняту 12 грудня 2017 року у складі судді Стефанова С.О. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду, прийняту 29 травня 2018 року у складі колегії суддів: головуючого - Потапчук В.О., суддів Шляхтицького О.І., Семенюка Г.В.,
в с т а н о в и в :
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - відповідач ГУ Держгеокадастру в Одеській області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд:
- визнати протиправною відмову ГУ Держгеокадастру в Одеській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення власність земельної ділянки ОСОБА_1 від 05 травня 2017 року за вих. № Л-6977/0-3824/6-17 та від 03 липня 2017 року за вих. № Л-11328/0-5883/6-17;
- зобов`язати ГУ Держгеокадастру в Одеській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, що перебуває у користуванні позивача на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 05 квітня 2002 року № 103/А-2002 про її надання у приватну власність, і прийняти відповідне рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відмови у наданні їй дозволу на розробку проекту землеустрою носять протиправний характер і прийняті усупереч положенням чинного земельного законодавства, оскільки відповідач застосував нові положення до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду, прийняту 29 травня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Як встановлено, Розпорядженням Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від № 103/А-2002 від 05 квітня 2002 року ОСОБА_1 було надано у приватну власність земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Олександрійської сільської ради Тарутинського району Одеської області, на підставі чого позивач з 2002 року і по теперішній час користується земельною ділянкою та оплачує земельний податок, що підтверджується довідкою виконкомом Олександрійської сільради від 29 серпня 2017 року за вих. № 837.
06 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з клопотанням (від 06 квітня 2017 року № Л-6977/0/5-17) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Олександрівської сільської ради Тарутинського району Одеської області (за межами населеного пункту).
За результатом розгляду клопотання Головне управління листом від 05 травня 2017 року № Л-6977/0-3824/6-17 повідомило заявника про те, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Одеської області. За наявною інформацією та з розгляду графічних матеріалів, які були додані до заяви вбачається, що земельна ділянка розташована на заболочених землях, які можливо віднести до земель водного фонду. Враховуючи викладене, Головне управління відмовило у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу.
На адресу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області 08 червня 2017 року за № Л-11328/0/5-17 повторно надійшло клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Олександрійської сільської ради Тарутинського району Одеської області (за межами населеного пункту).
За результатом розгляду даного клопотання Головне управління листом від 03 липня 2017 року № Л-11328/0-5883/6-17 повідомило заявника про те, що постановою Кабінету міністрів України від 07 червня 2017 року № 413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, відповідно до якої, Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах норм безоплатної приватизації, повинні надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації, відповідно до переліку земельних ділянок, який формується щоквартально та оприлюднюється на офіційних веб-сайтах територіальних органах Держгеокадастру. Враховуючи викладене та беручи до уваги відсутність бажаної до відведення земельної ділянки в наведеному переліку, Головне управління відмовило позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Не погоджуючись з вищевказаною відмовою позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість позову, оскільки до набрання чинності Стратегією удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ним ГУ Держгеокадастру в Одеській області відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 не надавалося, - ГУ Держгеокадастру в Одеській області на момент розгляду клопотання позивача діяло у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема з урахуванням означеної Стратегії та у суворій відповідності до неї.
У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Відповідач надав до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу, просить залишити скаргу без задоволення у зв`язку з її необґрунтованістю.
Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Отже, відповідача наділено повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.
Відповідно до частини 2 статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.