ПОСТАНОВА
Іменем України
25 вересня 2019 року
Київ
справа №П/811/1246/14
адміністративне провадження №К/9901/6502/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Знам`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.10.2014 (суддя Жук Р.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2015 (судді: Лукманова О.М. (головуючий), Божко Л.А., Прокопчук Т,С.) у справі № П/811/1246/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Іванківці" до Знам`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Іванківці" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Знам`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.04.2014 № 0001112200, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) за основним платежем на суму 586 785,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 293 393,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючими органами прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.10.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2015, позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення скасовано.
4. Рішення судів обґрунтовано тим, що позивач мав право на формування податкового кредиту з ПДВ з огляду на реальність здійснення господарських операцій, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5 Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.10.2014, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2015 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки №117/22/32571490 від 07.04.2014, оформленого за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ Агрофірма "Іванківці" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2013, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог, зокрема п.189.1 ст.189, ст.188, п.198.3 ст.198, п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством занижено суму ПДВ на загальну суму 586 785,00 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами ТОВ "Інвестнафтопродукт", ТОВ "Газ-Енерго" та ТОВ "Колос ЛТД" не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер з огляду на неможливість виконання контрагентами договірних зобов`язань по поставці та транспортуванню товарів. Господарські операції здійснені позивачем зі своїми контрагентами, не пов`язані з господарською діяльністю Товариства, не підтверджені всіма первинними документами, відсутні докази належного транспортування газу природного, нафтопродуктів, зерна кукурудзи. Вказані контрагенти ТОВ "Інвестнафтопродукт", ТОВ "Газ-Енерго", ТОВ "Колос ЛТД", щодо яких проводились податкові перевірки, не мають відповідних ресурсів для проведення господарської діяльності, а здійснюють діяльність спрямовану виключно на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Також контролюючий орган вказував, що наявність у позивача спеціального режиму оподаткування використовується ним як засіб можливості уникнути оподаткування з ПДВ.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами ТОВ "Інвестнафтопродукт", ТОВ "Газ-Енерго" та ТОВ "Колос ЛТД" на підставі договорів поставки, перевезення вантажів автомобільним транспортом, постачання природного газу.
Судами також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій було надано копії документів, зокрема, договори, видаткові накладні, податкові накладні, товарно - транспортні накладні, банківські виписки по рахунку, акти приймання - передачі виконаних робіт (надання транспортних послуг), акти приймання - передачі природного газу.
Судами на підставі первинних документів також встановлено, що придбане дизельне паливо ТОВ Агрофірма "Іванківці" було використано у власній господарській діяльності, було здійснено заправку власних транспортних засобів для обробки сільськогосподарських культур через АЗС, що знаходиться у користуванні позивача. Використання придбаного природного газу було здійснено для сушіння зерна кукурудзи в зерносушильному комплексі. Наявність у ТОВ Агрофірма "Іванківці" зерносушарки підтверджується технічним паспортом на неї та відповідно до технічних характеристик така сушарка працює за допомогою природного газу, який і був використаний ТОВ Агрофірма "Іванківці" для її роботи. Також встановлено, що позивачем укладено ряд договорів з третіми особами щодо купівлі-продажу зерна кукурудзи, де позивач виступає продавцем, а ТОВ "Колос ЛТД" здійснено послуги щодо перевезення вказаного товару на склади покупців (ТОВ "Інтерстарч Україна", ТОВ ТД "Інтеркорн", ПАТ "Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі").
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, з огляду на наявність актів перевірок контрагентів ТОВ "Інвестнафтопродукт", ТОВ "Колос ЛТД" (позапланові документальні невиїзні), якими непідтверджено реальність здійснення господарських операцій, а ТОВ "Газ-Енерго" відсутнє за місцезнаходженням та анульовано свідоцтво платника ПДВ. В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.
9. Товариством відзиву (заперечення) на касаційну скаргу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.3. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
10.4. Пункт 209.2 статті 209.
Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.