ПОСТАНОВА
Іменем України
25 вересня 2019 року
Київ
справа №127/19283/17
адміністративне провадження №К/9901/17925/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року (судді Білоус О.В., Совгира Д.І., Курко О.П.) у справі №127/19283/17 за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Вінниці Владимирова Максима Геннадійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Вінниці Владимирова М.Г. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав про неправомірність прийняття оскаржуваної постанови серії БР №039763 від 03 вересня 2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (тут і надалі - КУпАП) та накладення штрафу у розмірі 425 грн, так як оскаржувана постанова у справі не ґрунтується на доказах, а інкриміноване йому правопорушення він не вчиняв.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 вересня 2017 року позов задоволено частково.
Скасовано постанову інспектора роти №2 Управління патрульної поліції у місті Вінниці Владимирова М.Г. у справі про адміністративне правопорушення серії БР №039763 від 03 вересня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП.
Не погодившись із судовим рішенням першої інстанції, відповідач звернувся із апеляційною скаргою про скасування постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 26 вересня 2017 року та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Вінницький апеляційний адміністративний суду постановою від 08 листопада 2017 року задовольнив апеляційну скаргу відповідача, скасував судове рішення першої інстанції та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Своє рішення апеляційний суд аргументував тим, що факт порушення позивачем частини першої статті 126 КУпАП, а саме не пред`явлення на вимогу поліцейського документів для перевірки встановлено відеозаписом, а тому оскаржувана в межах даної справи постанова про адміністративне правопорушення серії БР № 039763 від 03 вересня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесена правомірно, за формою та змістом відповідає вимогам статті 283 КУпАП, а тому підстави для її скасування відсутні.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року та залишити в силі постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 вересня 2017 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги як і під час судового розгляду в судах першої і апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі позивач зазначає, що причина зупинки його автомобіля є безпідставною, оскільки правил ПДР він не порушував, відтак підстав для здійснення перевірки посвідчення водія, інших документів та притягнення його до адміністративної відповідальності у відповідача не було.
Крім того вказав, що інспектор незаконно спочатку склав постанову про накладення адміністративного стягнення, а лише потім, розглянув справу на місці зупинки автомобілю, хоча закон дозволяє розглядати справи виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справи.
Заперечення (відзиву) на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги
Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 28 листопада 2017 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року касаційну скаргу позивача передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Желтобрюх І.Л.(суддя-доповідач), Білоус О.В., Стрелець Т.Г.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Желтобрюх І.Л.(суддя-доповідач), Данилевич Н.А., Стрелець Т.Г.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі Соколов В.М. (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
Встановленні судами попередніх інстанцій обставин справи
Із постанови інспектора роти № 2 батальйону УПП у м. Вінниці Владимирова М.Г. у справі про адміністративне правопорушення від 03 вересня 2017 року серії БР № 039763 встановлено, що 03 вересня 2017 року о 15:37 год на перехресті а/д Р-31 та М-12, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Сітроен Джампі д.н.з. НОМЕР_1, не виконав вимогу дорожнього знаку "Проїзд без зупинки заборонено", а також не пред`явив на законну вимогу працівника поліції посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив пункт 2.4 ПДР України, та допустив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 126 КУпАП.
Судом апеляційної інстанції з відеозапису реєстратора встановлено, що не зафіксовано безумовний та очевидний факт порушення позивачем ПДР України (порушення вимог дорожнього знаку), лише зафіксовано факт, що позивач на вимогу патрульного поліцейського не пред`явив жодного документа, а саме: посвідчення водія, технічного паспорту на транспортний засіб та полісу (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Позивач, вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У вказаних вище випадках, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП) на місці вчинення правопорушення.
В розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.